Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України оприлюднила відкритий Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання. Він має на меті спростити процеси закупівель та управління ризиками для державних установ та об’єктів критичної інфраструктури. Про це йдеться в офіційній заяві на сайті відомства.

Work.ua проаналізував низку законодавчих актів, щоб розібратися, на кого поширюється заборона та в яких випадках на компанії можуть накладати штрафи.

Яке програмне забезпечення потрапило під заборону

Усього в Переліку наразі 27 продуктів. Це продукти 1С — однієї з найпоширеніших бухгалтерських систем.

Зауважимо, що цьому передувала ціла низка законодавчих змін. Останньою з них була Постанова Кабміну № 1335. Відповідно до неї Держспецзв’язку формує і веде відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання. Там же прописані і критерії, за якими можна його визначити.

В офіційній заяві Держспецзв’язку зазначається, що цей перелік «є централізованим та офіційним джерелом інформації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, державних підприємств та операторів критичної інфраструктури щодо технологічних рішень, використання яких створює неприпустимі ризики для національної безпеки».

Коли до компаній можуть застосовувати штрафні санкції

Наразі законодавче підґрунтя для контролю за використанням ворожого ПЗ лише формується. Зокрема, у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації.

Він передбачає, що з 1 січня 2030 року забороняється продаж, використання та розповсюдження на території України програмних продуктів, засобів інформатизації, запис про яких міститься у вже згаданому Переліку. До цієї дати обмеження встановлюються щодо специфічного кола субʼєктів, переважно — державних органів, військових формувань, власників і операторів критичної інфраструктури тощо.

Норма про фінансові санкції за порушення цього закону набирають чинності з 1 січня 2030 року.

Підкреслимо, що це лише проєкт закону, який фактично знаходиться на стадії розробки.

Раніше Work.ua розповідав про альтернативи рф-софту.

Отримувати в Telegram