Команда Work.ua отримала від роботодавців запитання юридичного характеру про працевлаштування ветеранів і звернулися за відповідями до громадської організації «Юридична сотня». Отже, ви маєте нагоду ознайомитися з нормами, які регулюють працевлаштування ветеранів, і отримати відповіді на всі важливі запитання.

Вимоги та можливості

Коли ми починаємо говорити про ветеранів, перше, що маємо розуміти, хто в Україні вважається ветераном. Згідно з нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. До них належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Які вимоги до роботодавців, які працевлаштовують ветеранів?

Закон окремо не регулює працевлаштування ветеранів і не передбачає якихось пільг для роботодавців, що наймають цю категорію людей. Але якщо військовий отримав інвалідність внаслідок війни, то на нього поширюються гарантії та права осіб з інвалідністю.

Наприклад, для компаній, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю в розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — одного робочого місця. За невиконання цього нормативу на роботодавця накладаються адміністративно-господарські санкції.

Також відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для компаній, у яких працюють особи з інвалідністю, установлено єдиний внесок у розмірі 8,41%. У разі внеску держава не застосовує вимогу сплати єдиного внеску в розмірі не менш як мінімальний страховий внесок.

Що має знати роботодавець з юридичного боку, працевлаштовуючи ветерана?

У процесі найму роботодавець має з’ясувати, чи є в кандидата особливий статус, що може вплинути на роботу. Це може бути, наприклад, один з ветеранських статусів: учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни або інші.

Наприклад, ветеранський статус передбачає право на додаткову відпустку. Роботодавцю варто врахувати це. Якщо ж працівник має інвалідність, він може мати певні потреби, які також варто брати до уваги при організації його робочого місця. 

Роботодавець, зокрема, зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їхнє прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створити пільгові умови праці. 

Під час працевлаштування людині з інвалідністю необхідно надати копії документів, які підтверджують інвалідність:

  • довідки МСЕК;
  • виписки з акта огляду МСЕК;
  • індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями).

У цих документах вказується група, причина і строк інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці людини з інвалідністю.

Водночас потрібно розуміти, що людина може почуватися некомфортно від прямих запитань про стан здоров’я і трудові можливості. Тому запитання потрібно формулювати виважено. Можливо, розробити спеціальну анкету й надати для заповнення під час співбесіди.

Як працює програма Уряду, яка компенсує роботодавцям витрати на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю І та ІІ груп? Чи необхідно повертати компенсацію на облаштування робочого місця державі?

Механізм виплати роботодавцям компенсації витрат за облаштування робочих місць осіб з інвалідністю визначений спеціальним Порядком. Його дія поширюється на роботодавців, які працевлаштували застраховану особу з інвалідністю I або II групи після 29 серпня 2023 року.

Граничний розмір компенсації не може перевищувати:

  • 15 розмірів мінімальної заробітної плати (сьогодні — до 106,5 тис. грн) — для осіб з інвалідністю I групи;
  • 10 розмірів мінімальної заробітної плати (до 71 тис. грн) — для осіб з інвалідністю II групи.

Для компенсації обраховується мінімальна заробітна плата, установлена законом на 1 січня календарного року. Роботодавець подає до Державного центру зайнятості за місцем здійснення його господарської діяльності заяву та відповідні документи. Заява в паперовій або електронній формі подається роботодавцем протягом 90 календарних днів із дня працевлаштування особи з інвалідністю до центру зайнятості. Рішення про надання або відмову в наданні компенсації ухвалюється протягом 10 робочих днів.

Кошти виплачують роботодавцю протягом 5 робочих днів на банківський рахунок, зазначений у заяві. Компенсацію надають за придбані роботодавцем допоміжні засоби для облаштування робочого місця особи з інвалідністю. У переліку зазначено, що це можуть бути меблі та фурнітура, освітлення, мобільність і пересування, інструменти та матеріали, офісне обладнання, комп’ютери та програми тощо. 

Важливо, що компенсацію виплачують лише за облаштування робочого місця для нового працівника, але не застосовують до тих, які вже працюють на підприємстві. Механізму повернення цих коштів після фактичної виплати не передбачається.

Які додаткові складнощі виникають у роботодавця за необхідності звільнення ветерана?

Профільний ветеранський закон передбачає, що учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни мають переважне право на збереження робочого місця при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації.

З іншого боку, Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) зазначає, що в тих же випадках переважне право на залишення на роботі надається працівникам з вищою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці й кваліфікації перевага в залишенні на роботі також може надаватися:

  • сімейним — при наявності двох і більше утриманців;
  • особам, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
  • учасникам бойових дій;
  • постраждалим учасникам Революції Гідності;
  • особам з інвалідністю внаслідок війни;
  • членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни тощо. 

Тобто перевага може надаватися й іншим категоріям працівників, і не завжди можна застосувати цю гарантію саме до ветерана. Адже в одній компанії можуть працювати люди з різними статусами, які мають певні пільги та гарантії. Важливою є саме оцінка продуктивності праці та кваліфікації працівника. Через це доволі часто виникають судові спори, оскільки в законодавстві не визначена пріоритетність відповідних категорій на переважне право на залишення на роботі. 

Часто бувають такі ситуації, коли працівник після звільнення з військової служби повернувся на підприємство та став до роботи. Проте внаслідок поранення чи захворювання його загальний стан здоров’я погіршився і це впливає на продуктивність або й взагалі на можливість перебування на тій же посаді. У такому випадку працівник також може звільнитися з роботи за згодою сторін на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, якщо на це є домовленість обох сторін. Тоді працівник пише заяву з проханням звільнити за згодою сторін, роботодавець відповідно видає наказ та звільняє працівника.

Можливе звільнення працівника і за власним бажанням. Водночас, якщо заява про звільнення зумовлена неможливістю продовжувати роботу з поважних причин, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. У цьому випадку працівнику при написанні заяви на звільнення необхідно буде додати, наприклад, медичний висновок, що буде доказом неможливості продовжувати роботу через поважну причину за станом здоров’я.

Мобілізація

Чи можуть ветерани, яких роботодавець бере на роботу, бути знову мобілізованими? 

Для ветеранів застосовуються загальні правила мобілізації. Статус учасника бойових дій не дає права на відстрочку, тому такі працівники можуть бути повторно мобілізовані після звільнення зі служби.

Якщо людину було звільнено за станом здоров’я і виключено з військового обліку, вона більше не підлягає мобілізації. Водночас передбачена можливість продовження служби за контрактом на посадах, що зазначені в Переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби. Така служба можлива лише за власним бажанням.

Якщо ж працівник є особою з інвалідністю, у нього виникає право на відстрочку від мобілізації на весь строк інвалідності. У такому випадку він може або ним скористатися, або відмовитися та повернутися до служби за бажанням.

Права ветерана

Чи є обмеження в законодавстві, де ветерани можуть, а де не можуть працювати?

Немає обмежень для працевлаштування ветеранів. Такі обмеження можуть застосовувати лише у випадку, якщо медико-соціальна експертна комісія встановила особі інвалідність.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» людям з інвалідністю забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. 

При працевлаштуванні враховується індивідуальна програма реабілітації. МСЕК та ЛКК докладно описують усі чинники та елементи майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю, і обов’язково зазначають протипоказання за станом здоров’я людини з інвалідністю до певних видів професійної діяльності, зазначені умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники) тощо.

Чи має ветеран право на додаткові відпустки?

Так, відповідно до ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. Важливо, що працівник використовує її у будь-який зручний для нього час, навіть якщо він лише працевлаштувався і не відпрацював певний період на підприємстві.

Тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю I та II груп становить 30 календарних днів, для III групи — 26. 

Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається особам з інвалідністю III групи, до 60 календарних днів щорічно — I та II груп.

Де можна ознайомитись із законодавчою базою про пільги, гарантії для ветеранів? Оскільки інтернетом шириться багато різної інформації, зокрема, що людина може вийти на роботу, а потім на 9 місяців поїхати на реабілітацію.

ГО «Юридична сотня» спільно з фахівцями Міністерства соціальної політики, Міністерства у справах ветеранів та Міністерства оборони та Генерального Штабу Збройних Сил України для забезпечення військовослужбовців, ветеранів і їхніх сімей базовою інформацією щодо пільг, прав і соціальних гарантій розробила Пам’ятку учасникам російсько-української війни. Вона містить детальний опис пільг та гарантій, на які мають право ветерани в Україні, а також алгоритм, як ними скористатися. 

Стосовно реабілітації ветеранів строком 9 місяців, то варто зазначити, що індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю містить конкретні вказівки щодо того, коли і яка реабілітація потрібна. Ознайомившись із програмою під час оформлення на роботу працівника з інвалідністю, роботодавець буде обізнаним щодо стану його здоров’я та зможе планувати свою діяльність і графік з огляду на потреби працівника.