На жаль, у школі чи університеті нас не навчають, як знайти собі ментора, підготуватися до співбесіди та успішно її пройти, влитися в новий колектив тощо. Випускниці, які готуються до свого першого інтерв’ю, і жінки після тривалої перерви у роботі мають знаходити ці дані по зернятку. Щоб полегшити доступ до такої інформації, у рамках проєкту «Я зможу!» був створений безкоштовний навчальний онлайн-курс «З місця в кар’єру».

Work.ua хоче, щоб якомога більше жінок побудували приголомшливу кар’єру або створили успішний бізнес, тому вирішив підтримати курс та його ідею. Цим інтерв’ю-знайомством ми відкриваємо серію матеріалів, у яких спікерки ділитимуться дієвими порадами, як втілювати професійні мрії. Якщо ви теж хочете підтримати ініціативу чи пройти курс — долучайтеся!

Ольга Сердюк
Ольга Сердюк
програмна директорка Фонду Олени Пінчук

— Що стало причиною появи курсу «З місця в кар’єру»?

— Коли ми стартували з проєктом, то очікували, що його аудиторією стануть молоді дівчата, які шукають натхнення і свого ментора. За три роки прийшли до того, що наша учасниця вже має за плечима певний життєвий та професійний досвід, хоче змін у житті, але не знає, як до них прийти. І на цьому етапі з’являємося ми.

Ми часто чуємо від наших учасниць, що, перебуваючи поза ринком праці, наприклад, під час відпустки з догляду за дитиною, вони втрачають навички, впевненість у собі. Тому ми вирішили створити покроковий «рецепт» повернення до професійної діяльності.

Також курс корисний і для тих, хто давно не проходив співбесіду й хотів би змінити рід діяльності або місце роботи.

— Наскільки гостро стоїть проблема жіночого безробіття?

— В Україні гостро стоїть питання не стільки безробіття, скільки нерівної оплати праці та гендерної дискримінації на робочому місці.

Сьогодні середня зайнятість жінок працездатного віку (15-64 роки) в Україні становить 68%. При цьому розрив в оплаті праці між чоловіком і жінкою, які займають однакові позиції, становить 21,1%.

Крім того, 29% безробітних жінок заявляють, що у них немає альтернативи відпустці з догляду за дітьми. 56% готові працювати дистанційно або неповний робочий день, але не вірять, що у них є реальна можливість знайти відповідну пропозицію роботи. Українські роботодавці не виявляють гнучкості щодо позаштатних співробітників і часткової зайнятості. Українські офіси не дуже доброзичливі й не обладнані належним чином для жінок з маленькими дітьми. 50% респондентів заявили, що їх дискримінували за принципом материнства, 26% — що за віком.*

Все це вказує на те, що дискримінація жінок залишається поширеною проблемою в Україні, особливо щодо жінок з дітьми. Однак навіть якщо сприйняття дискримінації перебільшене і насправді вона не суттєва, вже той факт, що жінки вважають, що вона є, може утримувати їх від пошуку роботи.

— Як багато дівчат звернулося до вас по допомогу?

— Курс «З місця в кар’єру» складається з 8 лекцій. Їх можна слухати вибірково, а можна прослухати все, після чого пройти тестування й отримати сертифікат. Проєкт налічує майже 50 тисяч унікальних користувачів і майже 10 тисяч учасниць, які отримали сертифікат. Також ми посилили курс офлайн-компонентом — 8 лекціями в dialog hub (Освітній центр Фонду Олени Пінчук — прим. ред.).

Ми відібрали 60 учасниць, які могли не лише відвідувати офлайн-курс, але й отримати особисту консультацію у кар’єрних консультантів.

— Яких результатів вдалося досягти?

— На жаль, зворотний зв’язок ми отримуємо не так часто, як хотілося б. З того, чим з нами поділилися учасниці, можна зробити висновок, що багато хто змінив своє ставлення до роботи. Вони почали вірити у те, що робота може приносити задоволення, за неї можна отримувати адекватну і релевантну оплату, реально просити про підвищення та отримувати його.

Наш курс запустив куди глибші зміни, ніж ми очікували. Багато дівчат після проходження курсу полишили нецікаву роботу — чи можна це вважати результатом? На нашу думку, так! Адже це перший крок назустріч собі.

Разом з тим лекції про підготовку до співбесіди отримали найбільшу кількість позитивних відгуків. І ми сподіваємося, кожна з учасниць змогла застосувати всі поради на практиці.

— Кажуть, успішна жінка і без сторонньої допомоги проб’є собі дорогу. Але чи правильне це висловлювання? Чи не зустрічає вона на своєму шляху більше перешкод і скляних стель?

— Перешкоди та скляні стелі жінка зустрічає лише всередині себе. Безумовно, є зовнішні обставини, які можуть змінити траєкторію руху кар’єрними сходами або час проходження кожної зі сходинок.

Але якщо жінка чітко сформулювала свою мету і написала план її досягнення, то всі ці зовнішні обставини будуть не більше, ніж факторами успіху в майбутньому. Важливо вірити у власні сили й крок за кроком просуватися до своєї мрії.

— Чому роботодавець повинен припиняти дискримінацію? Які плюси він отримає від рівноправності в колективі?

— Дослідження Світового Банку або World Economic Forum говорять про те, що посилення ролі жінок і гендерний паритет на ринку праці принесе у світову економіку мільярди доларів.

Присутність жінок у політичному полі також буде мати широкі соціальні наслідки, адже в основному питання, які відстоюють жінки, стосуються таких важливих сфер як сім’я, освіта і здоров’я.

Існує багато доказів того, що присутність жінок у суспільному житті істотно підвищує рівень довіри людей як до державних установ, так і до системи влади в цілому.

Тому в якій би сфері не була присутня жінка, вона принесе за собою наполегливість, цілеспрямованість, мультифункціональність, ефективність управління часом, вміння залагоджувати конфлікти та емпатію.

— Чи варто спеціально, штучно, створювати рівну кількість робочих місць для жінок і чоловіків?

— Найважливіше — оцінювати професійні якості людини, а не гендер. Немає такої сфери діяльності або професії, в якій би жінки або чоловіки були кращими. Є тільки стереотипи з цього приводу.

Тому що детальніше і точніше будуть прописані очікування для майбутнього співробітника, то легше його буде знайти. А ось вже на етапі співбесіди варто уникати гендерної стереотипізації та припускати, наприклад, що жінка з маленькою дитиною буде менш ефективна, ніж чоловік середніх років, або що жінка в репродуктивному віці може кинути все і присвятити себе сім’ї, замість того щоб будувати кар’єру.

Як показує практика, жінки дуже часто себе недооцінюють, тому будуть докладати більше зусиль до того, щоб отримати схвалення і високий результат.

Історія успіху

Людмила Таболіна
Людмила Таболіна
директорка Харківської ЗОШ № 10, координаторка Асоціації шкільних Євроклубів м. Харкова, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine-2019

Проєкт «Я зможу!» змінив моє життя. Протягом 20 років я викладала українську мову та літературу у школі. Пишалася, що працюю на одному місці, не мала ніяких професійних амбіцій, а підвищення здавалося нудною роботою з паперами.

На думку, що мені є куди рости, мене наштовхнули 10 неймовірних спікерок «Лабораторії Натхнення», яка відбулася у Харкові в рамках проєкту «Я зможу!». Це було восени 2018 року. А у червні 2020 року натрапила на курс «З місця в кар’єру», який допоміг нарешті відбутися кардинальним змінам у моєму житті.

Я прослухала всі лекції, отримала сертифікат… і розправила крила! Лектори курсу допомогли мені їх розправити та зробити щось нове, неймовірне. Уперше в житті я наважилася претендувати на керівну посаду та подала документи на відкритий конкурс.

Після всіх етапів відбору, тестування, ситуативного завдання, написання плану розвитку закладу вже у серпні 2020 року я очолила Харківську ЗОШ № 10, стала директоркою школи.

Це був вихід із зони комфорту, але я дуже щаслива. Тепер зовсім по-іншому дивлюся на речі, розумію, куди і як можна розвиватися, активно залучаю своїх нових колег до навчання та обміну досвідом, ніколи не боюся спитати, якщо чогось не знаю.

Дуже вдячна проєкту за те, що одного дня сказала собі «Я зможу!».


*Дослідження проведене у січні-березні 2019 року за підтримки «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку виконує міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Читайте також