Зараз у роздрібній торгівлі майже 15 000 відкритих вакансій, але працівників знайти непросто. «Багато хто шукає роботу лише віддалено або гібридно, що у продуктовому рітейлі ускладнює процес закриття найгарячіших вакансій», — каже Галина Деркач.

Work.ua поспілкувався з нею про те, як все-таки вдається знаходити людей в команди, які ключові переваги роботодавця приваблюють кандидата і як змінився HR під час війни. 

Галина Деркач
Галина Деркач
керівниця відділу підбору персоналу мережі «Рукавичка»

Як змінився процес найму

— Пані Галино, поділіться власним досвідом, яким був процес найму до 2022 року і яким він став зараз?

— До повномасштабного вторгнення підбір персоналу був більш «класичний»: офіс, офлайн-інтерв’ю, сайти з вакансіями, зовнішня реклама, роздача флаєрів тощо. Тепер усе значно складніше. Частина процесів перейшла в онлайн, і головне — на ринку відчутно не вистачає людей.

— Та й у кандидатів з’явилися нові запити.

— Так, люди стали обережнішими й прагматичнішими. Вони звертають увагу не тільки на зарплату, а й на культуру, стабільність, перспективи компанії. Серед нових запитів часто звучать: гнучкий графік, прозорі умови, проживання коштом компанії.

Також багато хто шукає роботу лише віддалено або гібридно, що у продуктовому рітейлі ускладнює процес закриття найгарячіших вакансій.

— Що це вакансії та як їх закриваєте?

— Найгарячіші — це складські вакансії: комплектувальники товару, продавці-касири. 

Якщо довго не вдається знайти підхожого кандидата, ми розширюємо географію пошуку, адаптуємо вимоги. Також комбінуємо методи: використовуємо джоб-сайти, Telegram-канали, місцеві групи у Facebook, оголошення у Viber-спільнотах, сарафанне радіо й реферальні програми.

Активно працюємо над брендом роботодавця, додаємо більше інформації про умови, переваги, стабільність компанії, щоб привабити більше шукачів. Іноді пропонуємо внутрішнє навчання або розглядаємо менш досвідчених кандидатів з потенціалом — інвестуємо в їхній розвиток.

— На яких ще перевагах «Рукавички» ви робите акцент, коли комунікуєте з кандидатами?

— Наші ключові переваги як роботодавця — це:

  • стабільність і надійність навіть у кризові часи;
  • офіційне працевлаштування, прозора зарплата й соцгарантії;
  • розвиток всередині компанії — 80% керівників виросли з продавців чи касирів;
  • гнучкий графік і робота поруч із домом;
  • підтримка працівників: знижки на продукцію власного виробництва -25%;
  • безкоштовне обстеження в клініці «Родина», фінансова допомога в складних ситуаціях.

«HR — це не про стать, а про людей»

— Існує думка, що HR — це «жіноча» професія. Що ви думаєте з цього приводу?

— Так, у цій сфері дійсно багато жінок. Але я вважаю, що HR — це не про стать, а про людей. Тут важливі емпатія, вміння чути, аналізувати, бути гнучким і бачити більше, ніж написано в резюме.

— Ваша команда напевно складається саме з таких людей. Розкажіть трохи про них.

— У «Рукавичці» відділ персоналу був створений 2014 році, а вже у 2015-му — окремий відділ підбору, оцінки та адаптації персоналу. Коли я прийшла в цей новостворений відділ, тут було лише п’ятеро фахівців, але ми були дуже мотивовані й амбітні.

Зараз у нас працює двоє провідних і п’ятеро менеджерів з персоналу, зокрема регіональні — на Тернопільщині та Івано-Франківщині.

Кожен має свій «кущ» магазинів (від 34 і більше). Вони не лише займаються підбором персоналу та адаптацією, а й співпрацюють із навчальними закладами, комунікують щодо просування бренду роботодавця і беруть участь у ярмарках вакансій.

— Як ви з колегами підтримуєте позитивний настрій і залишається в ресурсі?

— Ми дуже згуртовані. Щоранку збираємося на каву, обговорюємо критичні завдання, плануємо день — це наша традиція. Окрім того, кілька разів на рік організовуємо виїзди в гори для перезавантаження, нових вражень і командної енергії.

Спільний відпочинок HR-департаментом

Спільний відпочинок HR-департаментом

HR у воєнний час: професія чи місія?

— Що для вас особисто означає бути HR-ом у час війни?

— Для мене — це не просто професія, а справжня місія й велика відповідальність. Я бачу свою роботу як можливість допомогти людям відчути підтримку і стабільність у складні часи. 

Наприклад, коли хтось зі співробітників переживає стрес через війну, я намагаюся бути не тільки менеджером, а й людиною, яка вислухає, підтримає і знайде рішення. 

Водночас це відповідальність перед компанією: зберегти команду, адаптувати процеси, щоб бізнес міг працювати далі. Для мене важливо, щоб кожен відчував себе потрібним і захищеним, навіть коли навколо багато невизначеності.

— Які рішення в роботі вважаєте найвдалішими в умовах війни?

— Одне з важливих рішень — перегляд підходу до підбору: адаптація вимог, залучення кандидатів із нових регіонів, відкритість до людей без досвіду, але з потенціалом.

— Що у вашій роботі приносить задоволення і які труднощі зустрічаєте найчастіше?

— Найбільше люблю мотивацію людей, їхні емоції, вдячність, щире спілкування. Засмучує дефіцит кадрів. Через війну багато людей виїхало, і дедалі важче закривати навіть базові вакансії. Але сподіваємося на краще, працюємо й допомагаємо Україні.