«Важливо не лише наймати ветеранів, а й створювати середовище, де вони зможуть бути успішними»: Марія Кучеренко, SoftServe

Здавалося б, які можуть бути проблеми з поверненням колишніх військовослужбовців до цивільного життя та роботи, адже їх чекають компаніях, у яких вони працювали?

Однак, як свідчать дослідження, 88% респондентів вказують на труднощі в адаптації ветеранів до цивільного життя. Сім’ї ветеранів відчувають цю проблему ще гостріше: 96% сімей називають адаптацію складним процесом. Чинні військові не вважають, що українське суспільство адаптоване до ветеранів, а 53% ветеранів війни, спираючись на власний досвід, вважають адаптацію недостатньою.

Звісно, зміни у сприйнятті ветеранів суспільством відбуваються щодня. Від початку повномасштабного вторгнення ставлення до ветеранів покращилося, про це говорять 55% опитуваних та 68% ветеранів.

Також є багато роботодавців, які цінують досвід колишніх військових та їхні унікальні навички, допомагають з реінтеграцією. Один з них — українська ІТ-компанія, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг SoftServe.

Work.ua попросив Марію Кучеренко, директорку з корпоративної репутації та CSR, розповісти, як у компанії налаштована підтримка ветеранів, і дати кілька порад роботодавцям і ветеранам-шукачам.

Марія Кучеренко

директорка з корпоративної репутації та CSR у SoftServe

— Маріє, розкажіть, скільки працівників Softserve долучилися до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення? Скільки вже повернулись?

— Від початку повномасштабного вторгнення вже понад 350 наших колег стали на захист країни у лавах ЗСУ, а 78 станом на кінець квітня були демобілізовані.

SoftServe зберігає за всіма колегами-військовими їхні робочі місця та продовжує надавати усім фінансову допомогу, допомагати з оснащенням, комп’ютерною технікою та зв’язком, передає підрозділам, де служать колеги, швидкі для медичної евакуації тощо.

— А чи були такі, які не захотіли повертатися на свої колишні робочі місця?

— Більшість наших ветеранів (понад 50) одразу повернулися до проєктів, над якими вони працювали до служби у війську. Частина потрапила до так званого резерву, де вони здобували нові навички, проходили навчання та чекали на появу відповідних вакансій, що відповідали їхнім інтересам. Є й колеги, які після демобілізації вирішили радикально змінити сферу діяльності та пішли з компанії.

— Чи відкрита компанія до працевлаштування ветеранів ззовні? Яким чином ви декларуєте готовність і відкритість до найму ветеранів, можливо, вказуєте у вакансіях, на сайті?

— SoftServe є дружньою до ветеранів компанією. Ми наймали ветеранів і активно ділилися цим досвідом та заохочували інші бізнеси ще з 2015 року. Компанію неодноразово визнавали одним з кращих роботодавців для ветеранів, зокрема в рейтингах Forbes, Work.ua, Veteran.Hub.

Та все ж я б хотіла окреслити рамку вашого запитання ширше.

Бути інклюзивними, означає бути відкритими не лише до ветеранів, а до усіх. Війна зламала багато доль, забрала багато життів, скалічила безліч людей.

Ми не маємо іншого виходу, аніж на усіх рівнях будувати інклюзивне суспільство і середовище, пристосоване до людей з інвалідністю, з протезами, у колісному кріслі, з невидимими пораненнями цієї війни на зразок контузій чи ПТСР. Ми маємо вміти поводитись, вміти допомогти, вміти не нашкодити, вміти працювати разом.

SoftServe є глобальною, міжнародною, мультикультурною і мультинаціональною компанією. Отже, ми працюємо з людьми з різних культур, бекграундів та будуємо культуру різноманіття, рівності, та інклюзії (diversity, equity and inclusion).

В її основі — ідея про те, що кожен і кожна, незалежно від віку, статі, етнічного походження, сексуальної орієнтації, бекграунду, військового статусу, інвалідності тощо, повинен мати можливості себе реалізувати в компанії, і що потреби та інтереси різних груп мають бути враховані у побудові корпоративних процесів і практик. Бо важливо, щоб ми не лише, скажімо, наймали ветеранів, але й створювали середовище, вільне від стереотипів і перешкод, де вони зможуть бути собою, і бути успішними.

У SoftServe ми завжди відкриті до працевлаштування талановитих спеціалістів, незалежно від їхнього бекграунду і, звісно, кожна вакансія в компанії має про це примітку. Але ключовою для успіху тут, звісно, є культура самої компанії.

Відкритість, толерантність, повага, цікавість до іншого досвіду — без цих якостей, які мають жити не на папері чи на сайті, а в щоденному спілкуванні, складно буде побудувати справді інклюзивне середовище.

У компанії вищі за середні по ринку показники працевлаштованих жінок (36% загалом, 53% на управлінських позиціях), у нас працюють люди з різними типами інвалідності (з порушеннями слуху, зору, у кріслі колісному тощо), одразу після завершення війни щонайменше 5% нашої української команди складатимуть ветерани, що повернуться з війни.

— Серед двох кандидатів з однаковим досвідом, чи надасте ви перевагу кандидату-ветерану?

— При наймі на роботу компанія насамперед звертає увагу на кваліфікацію кандидата та наявність необхідних компетенцій, які є визначними для вакансії.

Звісно, почасти ветерани мають багато навичок, які можуть бути вирішальними у рішенні про найм — чіткість, відповідальність, вміння працювати у невизначених чи стресових умовах, швидко ухвалювати рішення і брати на себе відповідальність — це важливі лідерські навички. Тож якщо кандидат-ветеран матиме кращі професійні якості, компанія надасть перевагу йому.

— Відійдемо від найму. Ветерани, які зараз повертаються до роботи, говорять, що компанії мають просто дати можливість людині бути собою, не створювати якісь особливі умови. Чи є у вашій компанії особливе ставлення до ветеранів — від співбесіди до організації робочого місця?

— Ми прагнемо забезпечити ветеранам необхідні умови та середовище для комфортної реінтеграції в цивільне життя, і бути готовими надати їм підтримку, якщо вони цього потребуватимуть. Для цього ми розробили програму для ветеранів, яка зокрема включає оновлений онбординг, додаткову відпустку, розширене страхування, психологічну підтримку, програми з рескілінгу чи навчання.

Під час ондобрдингу ми розповідаємо колезі-ветерану про можливості цієї програми, а також дізнаємося про його потреби й плани. Комусь може знадобитися додаткова відпустка, а хтось хоче відразу повернутися до роботи; хтось може потребувати спеціально обладнаного робочого місця або тривалішої реабілітації — це все обговорюється індивідуально і дозволяє нам створювати для колег-ветеранів саме ті умови, в яких вони будуть почуватися комфортно.

Окрім комунікації під час онбордингу, ми регулярно збираємо від них фідбек та проводимо анкетування, щоб наші ініціативи відповідали реальним потребам ветеранів. Так, наприклад, завдяки зворотному зв’язку ми запустили ветеранську спільноту всередині компанії. Це майданчик, де вони об’єднуються, щоб допомагати своїм побратимам на фронті, обмінюються порадами й досвідом та просто підтримують одне одного. Всередині цієї спільноти вже народжуються окремі ініціативи від самих ветеранів, як от зустріч, де демобілізовані колеги ділилися своїм досвідом підготовки до війська та служби з цивільними колегами.

Важливий аспект адаптації — це також підготовка колективу до повернення. Частина наших лідерів та HR-ів пройшли спеціальну сертифікацію по роботі з ветеранами. Також у нас було вже дві сесії з військовим психологом для українських співробітників на тему життя в умовах війни, емоційних станів і переживань, стосунків з рідними, військовими та ветеранами.

— Ви демонструєте важливу умову реінтеграції колишніх військових «Нічого для ветеранів без ветеранів», і це дуже круто. Які саме програми адаптації, навчання ветеранів є у вашій компанії? Коли їх створювали, на чий досвід орієнтувалися, кого залучали? Чи це суто ваші напрацювання?

— По поверненню колеги-ветерани мають змогу взяти додаткову відпустку тривалістю до місяця, щоб адаптуватися, побути з сім’єю, відпочити. В рамках нашої програми для ветеранів ми також надаємо додаткові два тижні до щорічної відпустки, розширене медичне страхування з більшою кількістю профілактичних оглядів, які є дуже помічними після демобілізації для проходження повного чекапу здоров’я, широкі можливості для навчання та гнучкість в організації робочого процесу.

Після демобілізації колеги-ветерани також проходять спеціальний онбординг, під час якого спілкуються з HR Business Partner або Talent Success Lead, які визначають їхні потреби й допомагають спланувати наступні кроки. Ветеран може повернутися на колишній проєкт, якщо є така можливість.

В іншому разі, компанія допомагає підшукати новий або ж опанувати інший напрямок. Наші Talent Success Leads працюють разом з колегами-ветеранами, складають індивідуальний план навчання чи ретрейнінгу та консультують упродовж усього процесу. Навчальними можливостями колеги-ветерани можуть скористатися у SoftServe Університеті, а також на Udemy, де нашим працівникам безкоштовно доступні понад 10 000 курсів.

Розробляючи програми, ми спиралися на вже наявний досвід роботи з ветеранами, зокрема гід «Практика» від VeteranHub. Частина наших менеджерів та HR-ів пройшли сертифікацію Veterans at Work від Міжнародного товариства з управління людськими ресурсами (SHRM).

Крім того, ми радилися з експертами та іншими великими роботодавцями, які мають схожі ініціативи, збирали фідбек від колег-ветеранів, та розробляли власну програму відповідно до їхніх потреб.

— Як ви вимірюєте ефективність цих програм, що вони справді працюють?

— Ми регулярно збираємо фідбек серед колег-ветеранів. Наразі, вони оцінюють процес онбордингу у 98 NPS.

— Допомога в адаптації до нових реалій потрібна не тільки ветеранам. Чи працюєте також з їхніми родинами?

— У нас діє безкоштовна лінія психологічної підтримки, де всім працівникам доступно до чотирьох консультацій на місяць. Ветерани та члени їхніх сімей можуть користуватися цими послугами безлімітно та вибрати собі психолога, який спеціалізується на роботі з військовими та ветеранами.

Крім того, SoftServe розвиває низку освітніх ініціатив, якими можуть скористатися ветерани або члени їхніх родин. Торік ми спільно з VeteranHub проводили безкоштовний ІТ-курс для ветеранів, ветеранок та їхніх сімей, до якого долучилися близько 80 студентів, і плануємо продовжувати цю ініціативу.

Для дітей військових та тих, хто змушено покинув свій дім через війну, наш БФ «Відкриті Очі» реалізовує проєкт «Покоління Тех», який за рік допоміг понад 400 дітям опанувати основи ІТ.

В компанії також діє програма Shielded Families для підтримки сімей наших полеглих співробітників. На жаль, ми втратили трьох наших колег. У них є сім’ї, неповнолітні діти. Для цих сімей ми надаємо фінансову підтримку, психологічну допомогу, медичне страхування, можливості навчання (мовні курси, курси з програмування тощо) та за потреби — можливість працевлаштування в компанії.

Бачимо, що така підтримка для сімей наших полеглих героїв є надзвичайно потрібною.

— І насамкінець, які б поради ви дали ветеранам, які зараз шукають своє місце на ринку праці: як написати резюме, чи розповідати про бойових досвід на співбесіді тощо?

— З нашого досвіду, ветерани часто потребують підтримки у відновленні чи здобутті нових навичок, адже за час служби вони могли їх частково втратити. Тут не зайвим буде супровід HR Business Partner чи іншого фахівця, який допоможе ветеранові зорієнтуватися у навчальних можливостях та розробити план кар’єрного розвитку. Психологічна допомога та можливості для фізичної реабілітації (додаткові лікарняні чи відпустка, розширене медичне страхування тощо) — це те, що також полегшить процес адаптації.

Щодо резюме, то вказати військовий досвід точно не буде зайвим, адже під час служби ветеран міг отримати цінні знання та навички, які можуть бути релевантними для цивільної роботи.

У цьому може допомогти Довідник про військові посади від VeteranHub, де розписані ключові навички військових професій, які можуть зацікавити цивільних роботодавців.

— А які б поради дали роботодавцям: як спілкуватися з ветеранами, як полегшити процес адаптації, як створювати умови для комфортної роботи чи не створювати взагалі?

— Важливо підготувати до повернення ветеранів колектив, організовуючи навчання як для лідерів, HR-ів, рекрутерів, так і для співробітників. Варто відкрито комунікувати зі співробітниками про зміни, щоб вони були залучені у процес адаптації корпоративної культури під потреби ветеранів і сприяли розвитку інклюзивного середовища.

Доки триває війна, вашим демобілізованим колегам буде важко бути «цивільними», адже на полі бою воюють їхні побратими та посестри. І це відчуття, що «ти не там» дуже часто переслідує ветеранів.

Це важливо розуміти керівникам і командам та створювати або давати можливість ветеранам, окрім роботи, займатися волонтерством чи іншою підтримкою ЗСУ. В компанії ми маємо низку таких можливостей для усіх працівників, і ветеранів зокрема.

За останній час кількість ресурсів та інформації по роботі з ветеранами значно зросла — і це чудовий знак, який демонструє прагнення суспільства створити для ветеранів сприятливі умови для реінтеграції. Ці практики та поради точно потрібно вивчати, але треба пам’ятати, що вони не є універсальними, і їх потрібно накладати на потреби та досвід ветеранів у вашій компанії.