- 51755
Мене бісить запитання «Ким ви бачите себе через 5 років?». Навіщо воно потрібне і як на нього відповідати, щоб пройти співбесіду?
«Ще не думав», «Невідомо, що через рік буде, а через п'ять років і поготів», «У тому кріслі, в якому сидите ви» — не варіант. Work.ua розповідає, як шукачу відповісти правильно, щоб не довелося нервуватися та пекти раків на інтерв'ю.

Х’юстон, у нас проблеми: мене дратує запитання рекрутерів «Ким ви бачите себе через 5 років?». Його ставлять на всіх співбесідах. Ну, навіщо, навіщо воно потрібне?
Так це добре, що ставлять! Значить, посада, яку ви хочете отримати, та ваша кваліфікація дозволяють це робити. Це запитання допомагає рекрутеру визначити:
- ваше ставлення до життя;
- рівень амбіцій;
- самооцінку і ступінь її адекватності;
- чого хочете від кар’єри та як будете досягати своїх планів;
- наскільки довгострокові ваші цілі та чи відповідають вони можливостям, які роботодавець зможе вам запропонувати. Наприклад, ви маєте намір розвиватися на своїй посаді, будувати кар’єру, а компанії потрібно закрити лінійну позицію. І навпаки.
Розумієте, якщо ваші очікування розходяться з можливостями роботодавця, то про це краще дізнатися заздалегідь, на співбесіді. Так ні ви не залишитеся розчарованим, ні компанія не втратить час на пошуки потрібного фахівця.
Припустимо. Але мені все одно не легше скласти відповідь. Ну ким я можу бачити себе через 5 років? Людиною...
Універсальної відповіді, яка була б 100% правильною і підходила усім, немає. Але ось так точно говорити не потрібно. І ще так:
❌ Ну і питаннячко! Я не знаю, живу одним днем.
❌ Тут незрозуміло, що завтра буде, а ви про віддалену перспективу питаєте.
❌ Виплатимо кредит за квартиру, з’їдемо з дружиною від батьків, і почну кар’єру будувати.
❌ Хочу відкрити власну справу.
Керівник або рекрутер не сприймуть ці відповіді позитивно. Адже вони показують, що ви не знаєте, куди йдете, або йдете зовсім в інший бік, не зможете допомогти компанії розвиватися.
А з жартами так взагалі потрібно бути обережним. Фраза «Спробую посісти крісло керівника цієї компанії/відділу. Ха-ха-ха» — це не смішно, ризиковано, банально. Ні, звичайно, ніхто не забороняє вам пожартувати «Я буду святкувати 5-річчя цього запитання», але потім, після хвилинки гумору дайте розважливу, серйозну відповідь.
Зрозуміло, як не треба відповідати. А як тоді правильно?
Не варто нічого вигадувати, здаватися тим, ким ви не є, або брехати. Складаючи відповідь, відштовхуйтеся від того, на яку посаду ви претендуєте, чи передбачає вона кар’єрне зростання, чи є у вас самого бажання йти на підвищення і робити те, про що говорите.
Покажіть, що ви людина зі здоровими амбіціями, з бажанням рости й розвиватися в певній сфері, робити світ кращим, — більшість роботодавців зацікавлені саме в таких співробітниках.
Розкажіть, як ви, приєднавшись до компанії, плануєте досягати своїх цілей. Тут потрібно підготуватися заздалегідь: знайти сайт організації, куди ви хочете потрапити, вивчити місію і мету, цінності, вибрати кілька тих, які резонують вам.
Ну хоч кілька прикладів дайте.
Ну все, більше жодного слова. Та-дам, приклади:
✅ Хочу вникнути в тонкощі галузі, вивчити її вздовж і поперек та стати майстром своєї справи. Це допоможе мені не тільки реалізувати свої амбіції, а й приносити користь компанії (можете навіть перерахувати яку).
✅ Мій план такий: розвиватися разом з компанією, вчитися, розширювати свої обов’язки. Так я зможу принести цьому бізнесу найбільшу користь.
✅ Здорово, що ви приділяєте увагу розвитку і навчанню своїх співробітників, мені це подобається. Через 5 років я хотів би допомагати розвиватися кожному члену вже моєї команди.
✅ Чіткого плану у мене поки немає. Але я не хочу і не буду стояти на місці, планую розвиватися. Ось уже вивчив те-то і записався на курси такі-то. Багато що зроблю для роботодавця, який повірить у мене і надасть можливості для розвитку.
✅ Хочу стати senior-розробником через кілька років, а потім рухатися в бік технічного директора. Мені завжди було цікаво ухвалювати рішення, відповідати за систему в цілому.
Клас! Тепер вже прояснилося. А що буде, якщо я все-таки відповім не так, не вгадаю або провалю відповідь?
Не будемо думати про погане. Але навіть якщо припустити, що так сталося, то це не провал. Рекрутер на співбесіді оцінює кандидатів комплексно, і помилка в одному запитанні не зробить погоди. Посильте свої позиції у наступній відповіді.
І пам’ятайте — ви не повинні вгадувати відповідь. Це не вікторина. В крайньому разі, якщо не знаєте, що сказати, поцікавтеся, які в компанії існують сценарії розвитку для таких фахівців, як ви.
Підсумуємо. Запитання «Ким ви бачите себе через 5 років?» потрібне і менеджерам з найму, і шукачам. Щоб чесно відповісти на нього, запитайте себе:
- Як робота на цій посаді дасть можливість наблизитися до вашої кар’єрної мети?
- Якою бачите логіку свого розвитку за останні кілька років: які завдання ставили самі собі, що вдалося вирішити та наскільки?
- Чи плануєте ви підвищувати кваліфікацію, що хочете підтягти й чому це важливо для вас, як допоможе в роботі.
І все стане на свої місця. Успіхів!
62 коментарі
Щоб залишити коментар, потрібно увійти.
-пунктуальність
-відповідальність
- уміння працювати в команді.
Я маю вигадувати "что-то эдакое" на питання рекрутерів, які не напружуються ні в питаннях, ні в описах вакансій.
Все варианты ответов сводятся к "Я хочу положить свою жизнь на алтарь ИМЕННО ВАШЕЙ КОМПАНИИ" а это уже лицемерие, которые не нужно ни одному здравому рекрутёру или руководителю.
Объективно сам по себе вопрос до жути банальный, глупый и ни от одного HRа я его не слышала в приличных компаниях. Тем ни менее, господа, кто зашёл почитать эту статью знайте, если вам задали такой тупой вопрос отвечайте на него максимально обтекаемо, но без лишнего лицемерия и откровенного звездежа, как указанно в статье. Ответ из серии: "Я хочу к тому моменту получить опыт в сфере "********", возможно стать руководителем подразделения, или же как минимум собрать экспертизу по вопросу "******" эту куда лучше чем предлагает статья. Вот эти все: "Я жажду служить" и "Жизнь за Нерзула" умерли ещё в начале 2000х, преданных щенков продают на выставках и в питомниках, а не ищут на биржах турда.
2. – Где вы себя видите через 10 лет? – В зеркале. – Что, простите? – Логично, что видеть сам себя я могу только в зеркале.
3. - Каким вы видите себя на нашей фирме через пять лет? - Сидящем в вашем кресле, но задающим вопросы поумнее.
4. - Кем вы видите себя через 5 лет в нашей компании?
- Вот вам встречный вопрос: какие планы компании на ближайшие 5 лет? Нет таких? Так если вы сами не знаете, что с вами будет через 20 лет, будет ли компания и какую нишу она намеревается занять, то мне-то откуда это знать?
Идея для развлечения: спрашивать в суде у приговоренных к пожизненному заключению: "кем вы видите себя через 15 лет?"
Но ищите ЦАРСТВА БОЖИЯ!, ибо оно с Вами и в вас пребывает, потому что дни ваши сочтены..
Или вопросы в анкете: Кто Ваши родители, их род занятий и данные? Данные остальных членов Вашей семьи?
2) Если подобная ересь проповедовалась на Западе ещё 40 лет назад, а здесь сейчас(!) "квітне буйним цвітом", то, ergo, возникает вопрос - нужны ли рекрутеры как таковые ВООБЩЕ? Очевидно, что структуры типа советских отдела кадров на 100%!!! справились бы с текущими кадровыми задачами и на собеседовании на должность дворника не возникло бы неловкой паузы при вопросе: "А кто вы по гороскопу?"
3) Подобный идиотизм вполне устранимый. Нужна, как говорится, "політична воля", а её, уж какое время, и слыхом не слыхивали.
эмигрантом.
- Так, почему выезжаете ТУДА?
- Потому что я ТАМ живу.
- А почему так хорошо говорите ПО-НАШЕМУ?
- Потому что раньше я был ВАШ, а потом уехал ТУДА.
- А зачем приезжали СЮДА?
- Испытывал ностальгию, хотел повидать Родину...
- Чего же теперь едете ТУДА?
- Повидал Родину, хочу испытывать ностальгию.
45ть потолок кажется
поеду в словакию. визу оплатил
а эти пусть дальше веселяться
привет зоне 2300, через 10 лет Юлия пойдешь в утиль
а те кто размножился пусть страдают, с Юлиями и проч п...той. пустышки
Менеджер дал мне ноутбук и сказал:
"Попробуй-ка мне его продать... ". Ну, я взял ноут и ушел. Когда я пришел домой мне позвонил менеджер и стал истерично кричать: "Немедленно верни мой ноут обратно! " Я ответил: "200 баксов и он
Ваш... "
На собеседовании: — Добрый день. Я пришел устраиваться на работу прорабом. — У вас есть опыт работы? — Да! — Какие у вас к нам вопросы? — Какая у меня будет зарплата? — 2000 грн. — Но в объявлении указано 20 000. А как же остальные? — До свидания! И не морочьте нам голову — нет у вас никакого опыта работы!!!
Хотел устроится в сеть продажи мобильных телефонов и техники. Мне тоже задали этот вопрос и ещё несколько других. И как-то определили, что я им пока-что не подхожу, хотя когда я себе выбирал телефон, у них настолько некомпетентные продавцы, что я намного лучше их знаю технические параметры телефонов и вижу себя намного выше их на этой должности..
Но видимо меня не взяли, потому что им подошёл кто-то с опытом в этой отрасли. Но опыт это не показатель.. Все в сравнении..
Вірна відповідь: Вашим керівником (або на вашому місці).