- 10936
Виправити роботу, яку ви ненавидите, — місія здійсненна. Чи ні?
Декому пощастило, і вони мають роботу своєї мрії. Але що як ви не дехто і ходите на роботу через силу, всією душею ненавидячи це місце? Варто виправляти гидку серцю роботу чи кинути її й забути?

Американський проєкт The Moth спитав підписників своїх соцмереж про те, як робота змушує їх почуватися нещасними та знеціненими. Work.ua ділиться кількома історіями, спостереженнями та ідеями виправлення ситуації. Можливо, в цьому тексті ви знайдете причину, з якої самі зненавиділи свою роботу, та поради, як її позбутися (причини чи роботи — там вже видно буде).
Привід для ненависті: Токсичні колеги чи керівник
«Двоє моїх колег були просто нестерпні. Регулярно ставили під сумнів рівень мого інтелекту, сварили з будь-якого приводу та кричали на мене перед іншими співробітниками й клієнтами».
Ваші колеги та керівники не демонструють достойної поведінки на робочому місці, провадять культуру залякування, фаворитизму або дивляться в інший бік, коли з людьми погано поводяться? Це червоний прапорець.
Ви не повинні терпіти робоче місце, де допустимі крики, неповага, словесні та/або сексуальні домагання.
Як виправити
Якщо ви бачите або відчуваєте шкідливу поведінку на роботі, повідомте про це своєму керівнику, HR-менеджеру або керівництву компанії. Якщо вони не діятимуть, можливо, настав час шукати іншу роботу.
Буває, що людині в цілому подобається компанія, але є одне або кілька «гнилих яблук», які блокують концентрацію на результаті та радість від роботи. Якщо це ваш випадок, дізнайтеся, чи можете ви перейти в інший відділ, де вас і вашу роботу справді цінуватимуть.
Привід для ненависті: Немає поваги до особистого часу
«Я відповідала на повідомлення, написані “КАПС ЛОКОМ”, сидячи в коридорі відділення реанімації, коли захворів мій чоловік».
Коли всі ваші спроби налагодити ворк-лайф беланс зазнають краху, бо «ти ж розумієш, як це важливо», «ну, у нас така робота — треба завжди бути на звʼязку», ви маєте законний привід для злості.
Як виправити
Якщо ви бачите, що робочі потреби часто вирішуються в неробочий час, треба поспілкуватися з керівником. На зустрічі встановіть межі та чітко дайте зрозуміти, що ви не можете бути доступними 24 години на добу.
Нагадайте своєму начальнику, що баланс між роботою та особистим життям зробить вас кращим, більш залученим працівником, на відміну від ситуації, коли ви вигоріли й ображені.
Привід для ненависті: Заблоковане карʼєрне зростання
«Мені щойно відмовили у підвищенні. Я зайшов до кімнати відпочинку й побачив своїх співробітників, вони сиділи тихо, кожен із приреченим виразом обличчя та втомою в очах. У цей момент я зупинився й подумав: “Я не можу дозволити, щоб це стало і моїм майбутнім"».
Деякі компанії надають працівникам мінімальні можливості для карʼєрного зростання (навіть горизонтального), адже разом з ним мають забезпечити працівників відповідною зарплатою.
Іноді таке явище обмежується відділом, керівник якого вирішує не ділитися владою та не визнавати експертність, право голосу підлеглих. Такі начальники бояться поставити під сумнів своє власне призначення на посаду та карʼєрні перспективи, підвищивши підлеглих.
Як виправити
Перш ніж говорити про гальмування карʼєри, перевірте цей факт — запитайте про підвищення в керівника, HR-менеджера. Якщо вам дійсно відмовляють, спробуйте з’ясувати причину та що вам треба зробити, щоб змінити свою роль на роботі на більш значущу.
Якщо ваша кар’єра зупинилася і можливостей запустити її не виявлено, подумайте про перехід в інший відділ, на посаду з більшою відповідальністю, або пошукайте роботу в іншому місці.
Для багатьох людей простого розвитку кар’єри достатньо, щоб мати сенс у роботі й бути нею задоволеними.
Привід для ненависті: Постійний стрес та відсутність підтримки
«Я керував продуктовим магазином і працював 60 годин на тиждень, постійно перебуваючи на звʼязку та розв'язуючи термінові проблеми. Одного разу я взяв тривалий лікарняний, а після нього вирішив не повертатися на роботу».
Працівники не можуть бути продуктивними та щасливими на своїй роботі, якщо вони постійно перебувають у стресі.
Як виправити
Якщо це ваша ситуація, поговоріть з керівництвом про те, як ви втомилися та що вам важливо отримати допомогу.
Подумайте: це робота змушує вас стресувати чи ви самі сприймаєте робочі події дуже близько до серця? Іноді ми робимо занадто багато й хвилюємося надто сильно, тому що живемо роботою і хочемо, щоб нас вважали важливими для компанії. Але ви можете знайти баланс: дбати про свою роботу і водночас піклуватися про себе.
Можливо, після звернення до начальства або HR-відділу вам порадять методики, фахівців (наприклад, корпоративного психолога), які допоможуть зменшити стрес і зупинити вигорання.
Привід для ненависті: До вас не прислухаються
«Я призначив зустріч зі своїм керівником, щоб обговорити деякі свої ідеї. І коли їх знову було відхилено, висловив розпач: “Що я можу зробити, щоб покращити ситуацію? Робота за старою схемою вже не дає результату”. Мій керівник відповів: “Я думаю, єдине, що ви можете зробити, це... не паритися”».
Натхненні працівники, які не отримують підтримки й чиї ідеї раз по раз завертають, швидко скочуються в нелюбов до колег і ненависть до роботи.
Як виправити
Так, не кожна ідея є виграшною. Але якщо ви дуже хочете сприяти змінам, а кожну вашу ідею щодо покращення відхиляють, поговоріть зі своїм керівником, спробуйте дізнатися причину. Попросіть конкретики: можливо, існують проблеми з бюджетом або корпоративною культурою, через які зміни відбуваються повільно.
Відкритість у спілкуванні між колегами важлива для вашої самооцінки фахівця. Також вона допоможе формувати майбутні ідеї з розумінням позиції вашого керівника та можливостей компанії. Чесна розмова допоможе вам досягти прогресу.
Якщо керівник відмовляється йти на діалог і просто наполягає, щоб ви перестали вже нарешті накидувати ідеї — це привід запросити на зустріч HR-менеджера.
Привід для ненависті: На потреби співробітників однаково
«Я хворий на параліч і пересуваюся в інвалідному візку з приводом. Одного разу для нас з колегами влаштували тренінг з лідерства в іншому місті. Я прибув до автобуса, але підйомника для інвалідів не було — я не міг сісти в автобус. До того ж ключовою частиною заходу була екскурсія на природі. Я був збентежений, засмучений та злий. Чому ніхто не подумав про мої потреби, коли планував захід?»
Люди, які працюють в компанії, важливі. На їхні потреби треба зважати, а різноманітність та інклюзивність не має бути просто сторінкою на вебсайті роботодавця.
Як виправити
Якщо ви помітили критичне ігнорування потреб співробітників, навіть попри те, що піклування про колег оголошено роботодавцем як його обовʼязок, поговоріть з відділом кадрів або керівником.
Також зверніться по допомогу, якщо ви бачите або відчуваєте дискримінацію. Щоб знайти мету у своїй роботі та полюбити її, ви маєте відчути, що ви частина колективу, ви важливі, вас бачать і чують.
Вам не обов’язково рятувати китів чи лікувати рак, щоб любити свою роботу, відчувати її важливість та знаходити в ній сенс. Він може полягати в карʼєрних досягненнях, відчутті мети компанії, товариських взаєминах з колегами, піклуванні керівника про вас або вашому піклуванні про клієнтів.
Якщо ж ви відчуваєте, що ваша робота — це «просто робота», якщо вона здається тупиковою або напружує вас і не дозволяє знайти баланс, якщо болю від неї більше, ніж користі й навіть заробітку, можна замислитися про пошук кращого місця.
Джерело: Glassdoor
Зображення з х/ф Mission: Impossible – Fallout, 2018 р.
15 коментарів
Щоб залишити коментар, потрібно увійти.
але )
мій знайомий часто згадував те що казав йому сержант в радянській армії "один удар палицею замінює дві години політзанять" .
один удар об червоний сайт де якийсь @
написав 1/100 допоможе спокійніше ставитись до недоліків роботи ;-)
Про свій досвід не пишу, бо модератор не пропустить.
Поділіться, будь ласка, з нами, напишіть на [email protected]
але дівчата в провінціі можуть написати навіть трагедію ...
як початок / фон з досвіду
зранку до ночі без загальнолюдських цінностей (зручностей) ; і багато іншого .
зробіть раз на місяць консультацію юриста з праці -
дізнаетесь багато різного ;
допоможете багатьом кріпакам ;
а найголовнше - зробите всю країну краще .
одно-грязь антисанитария и нищенска зарпл а трибуют вид
тебе як вид гендиректора.а вин(фоп) прииджае на джипи за 20-30 тыс долярив и ще не доволен тобою. а ти мало того що працюешь 12 часов 6 дн.в недилю за 450 грн.так ще и тратишь свое вримя щоб допертись на ржавому зиу 1,20 ч. додому через весь город.люди не тиштесь илюзиею що писля вийны.яку даже вийною злякались назвати для вас щось зминиться.не зминеться ничого.як пахали за харчи так и будем.а олигархы не збиднили.ище и нажились.просто позор.яйця по 6 грн.а зарпл. як була 9 тыс так и осталась.
Києві. Ви не представляєте, як я, людина з провінційного містечка РОЗЧАРУВАВСЯ в тій канторі і в тих людях. Їхав з Києва і кляв себе за те, що так повівся на захмарні зарплати, не прочитавши нічого про неї від людей, які там працювали. Обідно було за відношення і ТУПИЙ ІГНОР від керівництва, яке мені обіцяло "золоті гори". І я зарікся, що я ДЕСЯТОМУ закажу, щоб з тією шарашкиною канторою НІХТО НІКОЛИ НЕ МАВ СПРАВИ.
Нам прикро, що з вами сталася така ситуація 😔 Дійсно, інколи відгуки від працівників можуть допомогти прийняти рішення. Проте ми віримо, що ви знайдете кращу роботу з гідними умовами праці та чудовим ставленням до співробітників 🤗
Кожного дня йшла на роботу з страхом, що сьогодні придумають... Так, я не витримала і звільнилася.
Дуже прикро, що до звичайних робітників досі ставлення як в радянські часи, мол вони повинні працювати. Зазвичай люблять знущатися, якщо в робітника вже вік за сорок років.
Я всегда любил и люблю свою работу, именно работу и специальность , а не конкретного начальника , а если попадал в какие --то гнилые места, то работал до первой зарплаты и уходил без всяких конфликтов. Что касается женщин и их работы - мне трудно судить и что -то советовать, но про мужчин и ребят странно читать это нытьё - " ...ненавижу свою работу.." - ну, так займись чем -то другим. И самое главное - не надо искать дружелюбного коллектива, его не существует в природе, любой незнакомый коллектив изначально никакой по отношению к вам, ни плохой и не хороший, вы сами делаете его хорошим или плохим по отношению к себе. Надо стать уважаемым специалистом в своем деле и все остальное наладится само собой. Ну, конечно , если вы не какой-то психопат, а обычный, нормальный человек. Кстати, совет бывалого (мне год до пенсии) - старайтесь не идти работать в семейные фирмы, где директор - он же хозяин и все начальники его родственники - вот это и есть самые гнилые места, пускай они своих дальних родственников берут и гнобят - в такой фирме никогда не будет толку от работы.
Вот как-то так.