Коли ми тільки починаємо кар’єру, зазвичай зосереджуємося на тому, чого ще не знаємо або в чому не впевнені. Тому поняття «молодий спеціаліст» — це не про вік і перші роки після навчання. Це радше етап, коли ви щойно увійшли в професію або нову сферу: знайомитеся зі стандартами, навчаєтеся на практиці, потребуєте підтримки, зворотного зв’язку й пояснень.

Це можна порівняти з дитиною, яка тільки вчиться ходити: спочатку її тримають за дві руки, потім — за одну, а згодом вона починає йти сама і твердо стоїть на ногах без допомоги.

Отож, у якийсь момент ви можете себе запитати: «А я ще „молодий спеціаліст“ — чи вже хтось більше?». Як відповісти собі на це запитання, підказує Яна Селіверстова, засновниця MASLO HR Company.

Яна Селіверстова
Яна Селіверстова
засновниця MASLO HR

Ознаки, що ви вже твердо «стоїте на ногах»

Зміна дій і мислення

Професійна зрілість — це не сертифікат і посада. Це зміна способу дій і мислення.

  1. Ви вже на тому рівні, коли постійна перевірка вашої роботи більше не потрібна. На початку кар’єри кожне завдання перевіряють. Але якщо зараз контроль став вибірковим або зник зовсім — це показник довіри та професійного зростання.
  2. Ви можете аргументовано захистити свої рішення. Перш ніж здати роботу, ви перевіряєте джерела, радитесь із колегами, експертами, аналізуєте альтернативи. І вже не емоційно, а логічно пояснюєте: «Я вважаю ось так», «Вирішив так, бо…». Це ознака впевненості — отже, ви вже обросли пір’ями, як пташечка, яка росте 🙂
  3. Ви бачите ширше за свою ділянку. Добре розумієте, що входить у вашу зону відповідальності, але дивитеся на неї не зсередини, а з висоти. Помічаєте зв’язки між процесами, пропонуєте зміни, бачите точки для покращення і всередині свого відділу, і поза ним.
  4. Ви проявляєте ініціативу. Замість того щоб чекати на завдання, самі пропонуєте ідеї, бачите, що можна зробити краще, шукаєте ефективні рішення та берете на себе відповідальність за їхню реалізацію.

Зрілість — це коли:

  • Замість «я боюсь помилитись» з’являється «я готовий взяти відповідальність».
  • Вмієте не тільки шукати ідеальні рішення — ви також дієте в умовах невизначеності.
  • Знаєте, чому ваша робота має значення для бізнесу, і можете це пояснити.

Пізнання в порівнянні

Ми не завжди помічаємо, як виросли, поки не озирнемося навколо. Достатньо подивитися, що відбувається в професії, як працюють інші компанії, які запити сьогодні на ринку.

У цьому й важливість бути в контексті. Не для порівнянь на кшталт «хто кращий», а щоб чесно відповісти собі: де я зараз, які завдання розв’язую, що вже вмію, а що ще потребує уваги.

І щойно приходить розуміння, що ви вже багато чого можете, змінюється і мислення. Ви починаєте діяти як фахівець, який бачить ширше, бере на себе складніші завдання, відчуває впевненість у своїх рішеннях.

Разом із цим з’являється нова мотивація: розвиватися ще глибше, розширювати професійні горизонти. Хочеться дізнаватися про нові підходи, бути в спільноті однодумців, де звучить знайома професійна мова. Навчання вже хочеться не «про запас», а те, що відповідає вашому рівню тут і зараз.

Змінюється і сприйняття інформації. Ви більше не слухаєте всіх підряд — уже розрізняєте, хто говорить змістовно, а хто — ні. І самі вмієте говорити по суті.

А ще — зникає страх перед новим. Ви не боїтесь сказати «я не знаю», бо розумієте, як це зʼясувати.

Експертність — це не лише про кількість знань. Це насамперед про здатність зіткнутися з чимось незнайомим, розібратися, зробити висновки і втілити. Саме ця впевненість і гнучкість — те, що справді вирізняє зрілих фахівців.

Передача знань

Один із маркерів зрілості — це здатність пояснювати складне простою мовою. Коли ви можете підтримати молодшого колегу, зорієнтувати новачка, поділитися логікою своїх рішень — це вже не початковий рівень. Це початок експертності.

Комунікація в дискусіях

«Молодий спеціаліст» часто сприймає фідбек або зміни емоційно. Водночас професійно зріла людина вміє реагувати не захистом, а конструктивно: слухає, аналізує, робить висновки. Це не означає бути беземоційним — це означає діяти усвідомлено.

Чому важливо вчасно побачити свою зрілість

Якщо ми не фіксуємо момент, коли «виросли», можемо надовго застрягнути в позиції, яку вже переросли. Знайомі завдання більше не викликають інтересу, мотивація знижується, з’являється внутрішнє відчуття нереалізованості.

І навіть якщо ви відчуваєте цей перехід, його можуть не помітити інші. Керівник або компанія не завжди фіксують ваше зростання — хтось може бути перевантаженим, хтось просто не має досвіду в роботі з розвитком команди. Тому усвідомлення свого професійного рівня завжди починається з себе.

Варто також пам’ятати: зрілість не завжди лінійна. Вона може бути фрагментарною — не кожен проходить шлях «сходинка за сходинкою». Хтось швидко дорослішає у певній сфері, але в іншій ще лишається «молодим спеціалістом». І це нормально.

До того ж зрілість не обов’язково означає керівну позицію. Можна бути сильним і впливовим експертом у команді — і не мати підлеглих. Суть не в посаді, а в рівні професійного мислення, відповідальності та впливу, який ви створюєте.

Що робити, якщо ви вже «виросли»

Насамперед — визнати це для себе: «Я вже на новому рівні». Усвідомлення власного зростання — перший крок до змін.

Далі проаналізувати: які нові виклики справді цікаві саме вам? Що зараз надихає, драйвить, стимулює до розвитку?

Коли розуміння з’явилося, варто виходити з ініціативою: до керівника, HR або, якщо потрібно, на ринок. Це шанс переформатувати свою роль і рухатися далі. Важливо проговорити ключові речі: рівень завдань, перегляд посадових обов’язків, можливості розвитку, зарплату, зони впливу. І не завжди відповіддю буде зміна компанії. Іноді достатньо зміни ролі, підходу або перспективи всередині команди.

Пам’ятайте: професійна зрілість — не кінець шляху, а початок впливу. Вона не про всезнання, а про здатність бачити ширше, діяти впевнено, підтримувати інших і брати відповідальність.

І найважливіше — не чекати моменту, коли хтось скаже: «Ти вже доріс». Справжня зрілість починається тоді, коли ви самостійно це визнаєте та починаєте діяти з цієї позиції. Це і є кроком до справжнього управління своїм професійним життям.