Якщо ви наповнені енергією починань, а з мотивацією та бажанням завершувати почате — біда, то ця стаття для вас.

Здається починаєш з гарним настроєм та сповнений сил, а потім на півдорозі кидаєш. Знайомо? Ми часто хапаємося за втілення нової ідеї з натхненням та ентузіазмом. На старті ми сповнені енергії та рішучості, думаємо про бажаний результат, але поки рухаємося до мети, ми стикаємося з немалою кількістю труднощів і перешкод, поступово втрачаємо віру у свої сили й губимо внутрішній ентузіазм.

Кидаючи одну справу за іншою, ми починаємо картати себе. Брак часу, страх невдачі, втрата сил і ентузіазму може привести до хронічної прокрастинації. Коли ми застрягли в бездіяльності, а не в русі, наша енергія і зусилля витрачаються даремно.

Стан людей, схильних кидати все на півдорозі, азіати назвали mikka bouzu — «синдром монаха на три дні». Так японці насміхаються над непослідовними та інертними людьми, у яких немає сил досягати своїх цілей: мовляв, подався в віру, захотів аскетичною життя і плюнув на цю затію через три дні, горе-монах.

І смішно, і сумно. Але можна виправити. Work.ua розповідає, як з цим впоратися й почати підкорювати вершини.

Крайній термін виконання

Чим більше у нас є часу, щоб виконати конкретну задачу, тим ймовірніше, що ми станемо жертвою так званого «Закону Паркінсона» — коли робота заповнює весь час, відпущений на неї.

Наприклад, у вас є тиждень на те, щоб завершити завдання, на яке потрібно витратити приблизно три години часу, але відповідно до закону Паркінсона ви, найімовірніше, розтягнете її на весь тиждень і будете відтягувати рішення до останнього.

Щоб уникнути подібного і не робити все в останній момент, візьміть за звичку під час планування ставити собі конкретні терміни, в які потрібно вкластися.

Довіртеся інтуїції

Часто ми не наважуємося взятися за нову справу через страх невдачі або невпевненість у власних силах. Ми витрачаємо багато часу на планування, обмірковування та підготовку, але в останній момент, коли настає час діяти, ми кидаємо свої плани. 

Найбільше відволікає нас від  досягнення мети ми самі. Немає нічого гіршого жалості до себе і внутрішніх торгів. І тут порада одна — менше думати, більше робити. Просто встати й робити.

Але іноді спонтанні рішення, прийняті за пару секунд, можуть виявитися більш ефективними, ніж ретельно продуманий план дій.

Наступного разу, коли ви «підвиснете» на якомусь завданні чи не будете впевнені в тому, що робити далі, просто довіртеся своїй інтуїції й виберіть перший варіант, який спав на думку. З великою ймовірностю ви будете на правильному шляху.

А ще інколи треба просто робити.

Розвивайте в собі звичку доводити справу до кінця

Починати завжди легше, але результат можливий лише на фінішній прямій. Виробити в собі звичку завершувати справи не складніше, ніж будь-яку іншу. Починайте з маленьких цілей, розраховуйте свої сили, а потім нарощуйте оберти, беріться за все більші плани. В результаті завершувати почате увійде в вашу звичку.

Не бійтеся кинути почате

Всупереч поширеній думці, найбільш продуктивні і успішні люди теж кидають розпочаті справи, особливо коли розуміють, що результат не вартий їхніх зусиль.

Коли ви розумієте, що витрачаєте час і ідеї на безглузді цілі, то краще за все буде перемкнутися на інші.

Як відрізнити безглузду витрату часу від довгострокових вкладень? Якщо витрати, пов’язані з реалізацією, переважують вигоди, має сенс переглянути і, можливо, відмовитися від цієї ідеї. Усвідомлення того, що ви витратили час і сили даремно — неприємний момент, але так ви зможете звільнити час для здійснення інших важливих планів.


Читайте також



6 коментарів

Сергей Драгоев 09.07.2019, 17:45
А у меня всё наоборот - 2, 3 недели раскачка, а потом не могу оторваться - какая-то пружина не отпускает, пока полировка проекта не станет нулевой чистоты. Не всем работодателям это нравится. У них у всех (у работодателей) - есть рабочее выражение - "Этот проект должен быть сделан ещё вчера". Слабонервные не выдерживают (не работодатели, исполнители). А мне нравится бегать на длинные дистанции - распределяю силы равномерно с ускорением в конце.
Абибулла Сеит-Джелиль 10.07.2019, 01:21
я бы добавил, что не только не нравится, они не ценят. только некоторые способны это оценить по достоинству. всем нужно в срок, а не качественно. Хотя это самый верный путь.
Оксана Рибак 10.07.2019, 08:59
Дякую за корисні поради.
Лариса Непочатых 10.07.2019, 17:58
А я согласна.
Irina Masharovskaya 11.07.2019, 11:50
Творчі роботи потребують дозрівання самої ідеї. А під час виконання - прискорення. Технічні роботи потребують виваженості та рівномірності у виконанні. Лікарі та педагоги-окрема категорія. Це вже покликання.
Vasa Popov 12.07.2019, 09:23
Чисто з цікавості це все прочитав. зрозумів що найліпше працювати художником

Щоб залишити коментар, потрібно увійти.