- 6 хв читання
- 6146
Правила успіху Євгена Клопотенка: нагнітати конфлікти, слухати драм-енд-бейс і працювати з психологом
Для успіху в кулінарії треба мислити широко та не боятися експериментів, каже відомий український шеф-кухар. Які ще правила допомагають йому досягати результату та бути ефективним?
Євген Клопотенко — український кулінарний експерт, шеф-кухар, бізнесмен, співзасновник гастрохолдингу «Інакші», громадський активіст. Також він просуває нову культуру харчування в Україні й, без сумніву, добре з цим справляється.
Цікаво, які ритуали допомагають шеф-кухарю налаштуватися на день, організовувати свій час, маневрувати між бізнесами, ставити цілі та відстежувати результат. Про все це Work.ua дізнавався в Євгена Клопотенка. Ділимося цінними порадами та правилами успіху, які можуть дати натхнення й допомогти у вашому власному розвитку та досягненні цілей.
Контрастний душ, сніданок, гучна музика та міцна кава — запорука вдалого ранку перед початком продуктивного дня
— Мені дуже важливо поснідати. Мабуть, це найважливіший ритуал мого життя й основа продуктивного дня. Зазвичай я снідаю вдома й готую собі сніданки самостійно. Потім їду у свій заклад «100 років тому вперед» і смакую там міцною кавою. Ще один ритуал, без якого я не уявляю свій день — контрастний душ. Це найкраще приводить мене до тями та повертає до життя. Ну і ще — це гучна музика. Під що щоранку одягати костюм супергероя? Звісно, під драм-енд-бейс.
Планую особисті та робочі справи в гугл-календарі та блокноті
— Приблизно сім років тому я почав користуватися гугл-календарем і вважаю, що це одне з найважливіших рішень мого життя. У мене в гугл-календарі план на місяць, а в блокноті — на кожен день. Це структурує думки та підвищує мою ефективність. Так, дехто вважає, що переписувати справи у блокнот — це марне витрачання часу. Але точно не для мене, бо з того часу я перестав забувати справи. Перестав думати, що мені робити завтра. Я просто відкриваю календар і бачу, як організований мій день, тиждень, місяць. Планую таким чином і робочі справи, і особисті. Саме це й допомагає мені встигати всюди й отримувати насолоду від того, чим живу.
Взагалі, змусити творчу людину вести календар справ — це як навчити собаку говорити. Але у мене вийшло. І я цьому дуже радий.
Орієнтуюся на фінансові цілі та застосовую helicopter view у проєктах і бізнесі
— Я завжди орієнтуюся на фінансові цілі, адже будь-який бізнес чи проєкт мусить рости. Якщо він не росте, його скоро не стане. Або ж, якщо він постійно падає, доводиться витрачати багато ресурсів на його підняття. Тому я ставлю перед собою цілі, які пов’язані з тенденціями ринку та моїми власними відчуттями. Кожен раз має бути вище та краще. Якщо це не так, отже, я щось роблю не так.
Щодо відстеження. Щомісяця я переглядаю результати кожного проєкту. Мені вистачає сухих цифр, щоб зрозуміти, чи все працює так, як я собі запланував. Часто я ще застосовую helicopter view, тобто дивлюся на кожен проєкт згори та намагаюся побачити глобальну картинку його втілення.
Це як готувати обід. Першою завжди готується страва, яка потребує більше часу і процесів, а за нею — всі інші. Так само й в бізнесі.
Загалом щодо маневрування між бізнесами та проєктами, насправді жодної конкретної методології в мене немає. Я відчуваю, на якому проєкті чи бізнесі мушу сьогодні сфокусуватися. Де моя включеність важливіша й потрібніша.
Не зациклююся на тому, чого не можу змінити та пропрацьовую страхи з психологом
— Ризик — це страх втратити все. Я уже довгий час пропрацьовую свої страхи з психологом. Це дозволяє мені не боятися й ухвалювати швидкі рішення. Ризик — як біль. Ти вдарився мізинцем, і він починає боліти. Це означає, що мозок посилає тобі сигнал. Мовляв, зверни на цю ситуацію увагу. Так само зі страхом. Він, наприклад, сигналізує, що ти можеш втратити стабільність. Якщо цей страх усвідомлювати та працювати з ним, то починаєш ставитися до нього дуже просто.
Як я відчуваю, коли варто ризикувати? Усе залежить від внутрішнього стану. Наприклад, запитую себе: чи готовий я зробити так, щоб люди в Україні їли кращу їжу? Готовий! Щоб це втілити в життя, мені потрібно 100 мільйонів доларів. І тут уже починається велика гра: ризики, страх і перемовини з собою. Якщо я відчуваю, що я це зможу, ставлю перед собою амбітну ціль і починаю робити крок за кроком.
Також я плекаю в собі стоїка і намагаюся не піддаватись стресу. Точніше, не зациклююся на тому, чого не можу змінити. Втім, коли деякі події мене підкошують, я — готую. Це допомагає відчути стабільність, заспокоїтись і потурбуватися не тільки про себе, а й про близьких.
Роблю те, що люблю, а тому робота — це мій відпочинок
— Я щасливчик, адже моя робота — це і є мій відпочинок. Тому всі мої дні — одночасно робочі та вихідні. Сьогодні у мене зустрічі, завтра зйомки, післязавтра — робота в ресторані чи звана вечеря. Поміж цим я встигаю рибалити, ходити в кіно, займатися спортом, читати.
Кожен мій день — пригода. Незалежно від дати в календарі.
Можливо, думка, яку я зараз висловлю, сподобається не всім. Але, я вважаю, що вигорання стається з тими людьми, у яких недостатньо улюбленої роботи. Коли ти робиш те, що любиш, вигоріти неможливо. Мене драйвлять результати, які я отримую. Відгуки людей. Емоції від роботи. Можливість бути корисним на своєму місці, бо мене надихають українці. Кожен, хто перейшов на українську. Хто допомагає армії. Хто боронить Україну на фронті. Кожен, хто щодня наближає Перемогу на своєму місці.
Тому я не перевтомлююся і не вигораю.
Швидкість та саморефлексія — мої методи самоосвіти
— Я використовую швидкі методи отримання інформації: інстаграм, YouTube, книжки, у яких є вибірки. Інколи ходжу на конференції, слухаю колег зі сфери. Виступаю на тематичних форумах. Рефлексую над почутим.
Рефлексія, як на мене, — найважливіше в самоосвіті.
Щирість, організованість, результативність і відповідальність — якості, якими мають володіти члени команди
— Я вибираю в команду людей, які можуть бути менеджерами: організовувати, брати та нести відповідальність, працювати на результат. Організованість та результат — це те, що найбільше ціную у своїх працівниках. А ще — вміння визнавати невдачі та готовність виправляти помилки.
А щоб це все було, я не втручаюся зайвий раз в роботу, даю повний спектр волі та підтримку всіх божевільних ідей. Якщо наші цінності збігаються, ми йдемо в одному напрямку.
Коли в команді виникають конфлікти, я намагаюся їх ще більше нагнітити, щоб колеги вибухнули. Тоді кожен говорить те, що думає. А правда і щирість допомагає швидко і легко зрозуміти, у чому істинна проблема та як її розв’язати. Зазвичай конфлікти важко врегулювати в тих випадках, коли кожен член команди щось недоговорює. А коли всі киплять, проблема кристалізується й відповідно — розв’язується.
Поради шеф-кухарям, які на початку свого шляху
— Мисліть широко і не лякайтеся експериментів. Стати крутим кухарем можна тільки тоді, коли у тебе немає рамок. Тільки творчість і мистецтво може допомогти вийти за межі буденності.
Важливо розуміти, що кухар — це професія, яка поєднує в собі й креатив, й рутину.
Потрібно бути організованим, працювати не покладаючи рук, постійно відточувати свої навички та навчатися нових технік. Але водночас також виходити за межі рутини.
Work.ua продовжуватиме збирати правила успіху відомих українців, які роблять внесок у розвиток своєї сфери. Тож діліться з нами в коментарях, хто вас надихає та про кого вам би хотілося дізнатися ще більше.
Ставте вподобайку цій статті ❤️ Так ми розумітимемо, що ви хочете бачити більше подібного контенту.
20 коментарів
Щоб залишити коментар, потрібно увійти.
Ірино, вітаю!
Євген Клопотенко є співвласником і бренд-шефом гастрохолдингу «Інакші», куди входить кафе під назвою «Інші».
Чому Євгеній не застосовує в харчуванні сіль зі зменшеним вмістом натрію?
Населення України ,згідно результатів дослідження STEPS проведених МОЗ України в 2018 році, перевищує споживання солі натрію майже втричі, а калію споживає в 1,5-2 рази менше рекомендованої норми.
Таке порушення споживання солі натрію та калію призводить до раннього захворювання на гіпертонію, серцево-судинні захворювання (ССЗ) та ранньої смертності від ССЗ, які складають 70% від всіх смертей.
Третина населення України вмирає не доживши до 65 років через.
Коли звертаєшся до менеджерів Євгенія Клопотонко для висвітлення цієї проблеми, вони називають занадто великий кошторис.
З одного боку зрозуміло, - це бізнес. Але з іншого , необізнаність населення приводить до смерті від ССЗ біля тисячі людей кожен день .
Коли фіни зіштовхнулися з такою проблемою ще в 70-х , вони перейшли в харчуванні на сіль зі зменшеним вмістом натрію , що сприяло зменшенню смертності від ССЗ в 7-10 разів та збільшенню тривалості здорового життя на 13 років.
Про це йшлося в передачі ICTV : https://www.youtube.com/watch?v=ZcV5UoE-6Ts&t=0s
Закликаю всіх українців для збереження здоров’я замінити в харчуванні звичайну сіль на сіль зі зменшеним вмістом натрію.
Євгенію Клопотенко бажаю успіхів , а також використання в кулінарних рецептах солі зі зменшеним вмістом натрію, щоб страви були не тільки смачними , а й корисним для здоров’я.
Дякую.
Приклад меню, Клопотенко, напиши.
Після цього я буду (або ні) слухати далі твоє багатослів'я.
"Гучна музика і кава" це аж ніяк не "краща їжа".