«Гнучкий графік по-українськи: вижив — йдеш на роботу, не вижив — не йдеш», — такі невеселі жарти останнім часом усе частіше трапляються в соціальних мережах. Чи не щоночі ворог тероризує українців, сигнал про початок повітряної тривоги може лунати декілька разів. Хтось іде в укриття, хтось — у коридор. Усі здебільшого не сплять.

А зранку — на роботу.

Чи не час на четвертому році повномасштабної війни визнати, що в робочому дні після таких ночей потрібна певна гнучкість? Можливо, компаніям час розробити спеціальні правила на такі випадки? Такі запитання все частіше лунають у соціальних мережах.

Ми вирішили поставити їх роботодавцям і зʼясувати, як українські бізнеси адаптовують графіки й умови роботи до тривожних ночей.

Гнучкість графіку й формату: перевага чи необхідність в умовах війни

Здебільшого користувачів соцмереж обурює відсутність гнучкості в управлінні командою і чітких політик, як діяти у випадку, коли повітряна тривога тривала буквально всю ніч.

«Тривога почалась о 01:30, закінчилася о 5:30. Люди не спали всю ніч, але на роботу на девʼяту. Інакше падає дисципліна, продуктивність, командний дух. Приходиш на роботу й разом з іншими ненавидиш фрустраційних босів, які не можуть гнучко адаптувати графік чи формалізувати (створити) якісь рішення. Командний дух врятовано, ненависть зацементовано!», — пише на своїй сторінці Богдан Мазницький, власник освітньо-тренінгової компанії Educore.

Звісно, ні в кого немає ілюзій про те, що далеко не всі професії й посади передбачають гнучкість. Є підприємства безперервного циклу, є медичні заклади, є транспортні компанії. Усі вони, як і багато інших підприємств, не мають змоги не працювати.

«Якщо кожного разу після обстрілів брати day off, ми просто не вийдемо на роботу ніколи. І ми працюємо, бо мусимо. Бо хліб сам себе не спече, автобус сам не вийде на маршрут, комунікація сама себе не напише, код сам себе не накодить, та й персонаж із 2D сам у 3D не виросте.

Окрема повага бізнесам, які розуміють, що після обстрілу буває не лише «вижив / не вижив», а й «не можу, не сьогодні». Дякую тим, хто дає можливість прийти пізніше, працювати з дому або справді взяти day off, без зайвих питань, без тиску», — зауважує Інна Петрикова, спеціалістка з комунікацій.

Тож якщо є змога полегшити життя співробітникам у такі моменти — то це потрібно робити, наголошують користувачі. В умовах повномасштабної війни гнучкість може стати чи не єдиним способом залишатися в працездатному стані.

«Гнучкість графіку — це вже не про привілеї і бенефіти. Це про виживання, згуртованість, людяність і довіру. Не потрібно переживати, що працівник скористається вашою добротою і у робочий час займатиметься якимись своїми справами. Ні. Він просто трохи поспить. А потім, хоч трошки відновлений, приїде в офіс і виконає свої завдання», — пише в дописі Олена Резванова, HR-експертка.

Водночас у багатьох є сумніви, чи розуміють це роботодавці. Адже пропозицій роботи з гнучкими умовами на ринку праці не більшає.

«Бачу тенденцію: чим більше обстрілів, тим більше вакансій в офіс. Ніч без сну. Ранок. Що ви виберете — кілька годин поспати після складної ночі чи збиратися на роботу в офіс? Особисто я — перше. Бо о 10:00 важливий дзвінок. У когось із командою, У когось із клієнтом.

У першому випадку є хоч можливість трохи відпочити. У другому — ти ніякий. Збираєшся на роботу, довга дорога (особливо у великому місті), об’їзди, таксі. Бо після обстрілів часто дороги перекриті або транспорт не працює. Так, ти працюєш. Але із часом ресурс йде від тебе», — зауважує Operation Manager Мирослава Руленко.

74% компаній після обстрілів працюють у штатному режимі

Щоб зʼясувати, чи є в українських компаніях особливі правила щодо формату роботи після тривожних ночей, Work.ua провів опитування серед роботодавців. Зʼясувалося, що ¾ працює за звичайним графіком. А у 26% допустимі різні форми гнучкості на такі випадки.

Опитування проводилося в червні 2025 року. У ньому взяли участь 611 роботодавців.

Опитування проводилося в червні 2025 року. У ньому взяли участь 611 роботодавців.

Зауважимо, що компанії також мали змогу дати відкриту відповідь. У ній було декілька коментарів на кшталт «у нас усі працюють віддалено» або «наша компанія у Львові». Звісно, в Україні є більш та менш безпечні регіони. Але, на жаль, ворожі дрони й ракети долітають навіть на захід держави.

Тож, можливо, спеціальні політики чи правила роботи потрібні всім компаніям, незалежно від місця розташування?

Як українські компанії адаптувалися до роботи в умовах обстрілів: практичні кейси

Щоб дізнатися більше про те, які політики роботодавці можуть впроваджувати в умовах викликів повномасштабного вторгнення, ми поспілкувалися з декількома компаніями, які мають успішний досвід у цій сфері.

Гнучкість, підтримка та здоровий глузд як ключові принципи: досвід «Ковальської»

Група «Ковальська» — компанія у сфері будівельних матеріалів і девелопменту. Об’єднує підприємства, що здійснюють повний цикл робіт, від видобутку сировини та виробництва матеріалів до проєктування і зведення житлових, комерційних та інфраструктурних об’єктів. Сьогодні в «Ковальській» працює понад 3 000 співробітників.

Основні активи «Ковальської» розташовані в п’яти регіонах України. Підприємства центрального регіону — у Києві та Чернігові — розташовувалися поблизу зон бойових дій, але вціліли без суттєвих пошкоджень і зберегли виробничу потужність. Завод у Новій Каховці зупинив роботу — підприємство перебуває на тимчасово окупованій території. Також активи групи функціонують у Житомирській та Львівській областях.

Безпека людей — безумовний пріоритет. За погодженням із керівником і з урахуванням виробничих обставин працівники мають змогу змінювати свій графік роботи. Після важкої ночі або затяжної тривоги буває складно одразу повернутися до звичного ритму, тому керівники з розумінням ставляться до гнучкого початку чи завершення робочого дня.

У такі дні ми адаптуємо виробничі процеси: нетермінові завдання можуть бути перенесені, пріоритет надається нагальним потребам і безпеці персоналу. Гнучкість, підтримка та здоровий глузд — ключові принципи нашої роботи в нинішніх умовах.

Якщо до початку робочого дня оголошено повітряну тривогу, ми рекомендуємо всім співробітникам залишатися в безпечному місці до її завершення і лише тоді вирушати на підприємство.

Водночас певні особливості залежать від характеру роботи. Наприклад, у виробництві важливо завершити технологічний цикл — навіть за умов тривоги. Такі чинники обов’язково враховуються. Незалежно від регіону чи посади наш підхід залишається спільним: людяність, взаємоповага й турбота про безпеку кожного.

У співпраці з міжнародною гуманітарною організацією The HALO Trust ми також посилюємо обізнаність працівників щодо дій у разі виявлення вибухонебезпечних предметів і правильного поводження під час сигналу повітряної тривоги. Це додатково підсилює просвітницьку роботу на наших об’єктах — як у виробничому середовищі, так і в повсякденному житті.

«Ми не можемо вплинути на обстріли, але намагаємось створити умови для роботи й відновлення»: досвід Postmen

Postmen — агенція, що створює стратегію, креатив і продакшн. Офіс Postmen розташований у Києві, співробітники працюють у гібридному режимі.

І хоч агенція має офіс-центричну культуру, сила менеджменту Postmen у гнучкості та емпатії щодня. Найголовніше — зберігати ресурс команди, тому після масованих обстрілів колектив переважно залишається працювати віддалено. Кожен відновлюється у власному режимі й темпі, тож ми не маємо розпочинати й закінчувати робочі процеси «хвилина у хвилину».

«Звісно, агенція — це не сім’я. Але нас усього 40, і ми досить близькі, щоби помічати й підтримувати одне одного. Якщо після обстрілів хтось почувається виснаженим, можна працювати віддалено або взяти вихідний. А для когось, навпаки, важливо прийти в офіс і триматися звичної рутини. Ми забезпечуємо цю стабільність: щодня офіс відчинено, обіди привозять. Ми не можемо вплинути на тривоги, але намагаємось створити максимально комфортні умови для роботи й відновлення», — розповідає СЕО Postmen, Олена Ведмідь.

Видимих відмінностей у робочих процесах немає, але є можливість перенести нетермінові завдання чи внутрішні зустрічі. Після безсонної ночі повідомлення у Slack «колеги, почуваюсь недобре, у напівробочому режимі» є абсолютно нормальними.

Нитінг-зустрічі й можливість «доспати»: досвід Kukurudza

Ми — Kukurudza. Створюємо освітні продукти з маркетингу, качаємо українську диджитал-тусовку, розвиваємо блог про SMM та працюємо з комерційними клієнтами на аудиторію понад 1 000 000.

Наша команда — 52 класних спеціалісти у сфері SMM, монтажу, дизайну, інфлюєнс-маркетингу тощо. Ми працюємо дистанційно, але завжди маємо змогу зібратися разом поковоркати чи погомоніти про важливе. У самому Києві в нас працює 10 людей, є Харків, Львів, Тернопіль, Вінниця.

Дедлайни — це добре, але важливо пам’ятати, що всі ми люди. А людині треба людина. Саме тому для неспокійних днів тривог та обстрілів ми створили антикризову політику.

  • Залишаємо тільки ті зустрічі, які неможливо пропустити, їх можна проводити з вимкненими камерами.
  • Водночас керівники запитують про стан команди та вирішують у моменті, як провести робочий день і коли його закінчити. Є опція вийти працювати о 12:00, щоб доспати безсонну ніч. Або зробити короткий день і взяти час на відновлення.
  • Можливість узяти day-off, якщо ментальний стан під загрозою або asap-день на випадок більш критичної ситуації.
  • Якщо немає сил виконати завдання або їх забагато, завжди можна домовитися з керівником і перенести їх, розділити за пріоритетами, передати іншим учасникам команди.
  • І звісно ж, задонейтити на актуальний збір, аби закрити потреби захисників.

Водночас розуміємо, що робота з ментальним станом — це гра в довгу, підтримувати його в нормі — справа щоденна. Тому в нас є опція нитінг-зустрічей. Коли ви збираєтеся, щоб разом обговорити тригерні моменти та побалакати за життя поза роботою. Це дуже рятує, коли ти бачиш, що інші стикаються з тим ще, що й ти. І боротися із цим можна разом.

Також маємо безлімітні day-off, щомісячну ретроспективу, «антивигоральні заходи». У нас робота для людини, а не людина для роботи. Адже завдання можуть і зачекати, а кризові стани — ні. Особливо коли вони підкрадаються непомітно.

Почати роботу пізніше або завершити її раніше: досвід Gelios School

Gelios School — міжнародна edtech-компанія, яка спеціалізується на нейроосвіті для дітей. Ми розвиваємо напрями швидкочитання, ментальної арифметики, ІТ, логопедії тощо. Наразі з нами навчаються понад 3 000 учнів із 18+ країн, а команду складають понад 150 фахівців, які здебільшого перебувають в Україні — зокрема й у Києві, під постійними масованими обстрілами.

Безпека нашої команди — одна із цінностей компанії. Під час повітряних тривог кожен співробітник має залишатися в укриттях або в безпечному місці. Якщо ж ідеться про масовані обстріли, особливо нічні, ми переносимо або скасовуємо зустрічі, надаємо можливість почати роботу пізніше або завершити її раніше. У такі дні свідомо скорочуємо кількість зустрічей, відкладаємо нетермінові завдання, зменшуємо навантаження — і просто питаємо: «Чим ми можемо підтримати тебе сьогодні?».

Ці політики є однаковими для всіх, незалежно від регіону, графіка чи посади. Бо ми будуємо не просто ефективну команду — ми створюємо простір, де людяність є основою.

А як працює ваша компанія, якщо в місті чи області всю ніч лунала повітряна тривога й були обстріли? Поділіться своїм досвідом у коментарях — впевнені, це буде корисно для інших компаній.