У 2022 році в Кодекс законів про працю (далі — КЗпП) були внесені норми про мобінг (цькування) — діяння роботодавця або певних працівників колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його ділової репутації у формі психологічного або економічного тиску.

Відтоді працівники, що зазнали цькування, можуть звернутися до суду для захисту своїх прав. Але чи можна звільнити цього співробітника? Таке звільнення буде законним чи вважатиметься одним з елементів цькування? Відповіді на ці питання шукав Верховний Суд у справі №332/6221/23. Work.ua ділиться ключовими висновками, які варто знати роботодавцям і працівникам.

Факт мобінгу не звільняє працівника від необхідності виконання своїх обовʼязків

У згаданій справі позивачка працювала начальницею юридичного відділу в банку. У серпні 2023 року вона звернулася до суду з позовом про визнання факту мобінгу під час трудової діяльності та стягнення моральної шкоди.

Уже через місяць її було звільнено на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП, тобто за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Позивачка вважала, що в період розгляду судом справи про мобінг трудовий договір із працівником не може бути припинений. При цьому посилалася на статтю 5-1 КЗпП, яка гарантує правовий захист від мобінгу. На її думку, можливість звільнення працівника під час розгляду справи про встановлення факту мобінгу суперечить критеріям законності та справедливості.

Тож вимагала визнати звільнення незаконним, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

Проте суди всіх інстанцій відхилили її вимоги, й ось чому:

  1. Звертаючись до суду з позовом про поновлення на роботі, жінка посилалася лише на те, що її звільнення є незаконним, оскільки здійснене з порушенням встановлених статтею 5-1 КЗпП гарантій для працівника, який звернувся до суду з позовом про встановлення факту мобінгу.
  2. Гарантією забезпечення права громадян України на працю є те що, особа, яка зазнала цькування, має право на звернення до компетентних органів для визнання таких фактів та їхнє усунення.
  3. Водночас на період розгляду відповідної заяви працівник продовжує виконувати свою трудову функцію.
  4. Якщо в період між поданням позову про мобінг і до набрання сили судовим рішенням буде встановлено факт неналежного виконання працівником своїх обовʼязків (не повʼязаний із мобінгом), роботодавець може застосувати до такого співробітника дисциплінарне стягнення.

Звернімо увагу, що в цій справі позивачка не оскаржувала факт застосування до неї дисциплінарних стягнень, а посилалася лише на начебто неможливість звільнення в період розгляду справи про мобінг. Тож суд не міг дати юридичну оцінку законності винесених їй доган.