Нещодавно Міністерство економіки розробило проєкт закону «Про працю». Усі зміни не пов’язані з воєнним станом і покликані осучаснити трудове законодавство, забезпечити реалізацію трудових прав та обов’язків працівників і роботодавців, створити належні правові умови для досягнення балансу інтересів сторін трудових відносин.

Зокрема, інтернетом ширяться чутки, що документом пропонується узаконити шестиденний робочий тиждень в Україні.

Work.ua вирішив дізнатися про цю норму більше і поцікавився в українців, як вони ставляться до можливих новацій. А також запитав в юристів та експертів з трудового права, чи стане 6-денний робочий тиждень обов’язковою умовою, в чому його перевага та що це означає для працівників.

Отже, на запитання «Як ви ставитеся до законопроєкту Мінекономіки запровадити в Україні 6-денний робочий тиждень?» українці відповіли однозначно — 87% не підтримують такі зміни й ставляться до них негативно. 7% опитаних позитивно оцінюють ініціативу працювати 6 днів на тиждень. І 6% респондентів байдуже щодо цього.

Опитування проводилося в жовтні 2022 року. В ньому взяли участь 9 367 осіб

Опитування проводилося в жовтні 2022 року. В ньому взяли участь 9 367 осіб

А от як трактують законопроєкт експерти.

Анна Мілієнко-Самсонова
Анна Мілієнко-Самсонова
експерт з трудового права і кадрового діловодства, головний редактор електронної системи «ОК. Кадровик»

Прямої вказівки про обов'язковість встановлення працівникам шестиденного робочого тижня у проєкті закону «Про працю» наразі немає.

У Ст. 55 законопроєкту зазначено, що «нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин протягом кожного семиденного періоду. Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем з урахуванням специфіки його діяльності та консультацій з представниками працівників». Як бачимо, про підвищену норму робочого часу не йдеться.

Також у цій статті читаємо: «Тривалість робочого часу працівників не повинна перевищувати 48 годин протягом кожного семиденного періоду з урахуванням надурочних годин». Тож все, що понад 40 годин на тиждень, — надурочні години. А застосування надурочних робіт допускається лише у виняткових випадках, що визначаються трудовим договором та/або колективним договором, і не всі категорії працівників можуть бути залучені до роботи надурочно.

Навіть у чинному КЗпП про 6-денний робочий тиждень чіткіше зазначено. Норма робочого часу так і залишається — не більш як 40 годин на тиждень. Але якщо у ст. 70 КЗпП зазначено, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 години, то у законопроєкті — не менше 36 годин протягом кожного семиденного періоду. Період щотижневого відпочинку (вихідні) встановлюють у трудовому договорі та/або колективному договорі, графіку роботи (змінності).

Знову йдеться про умови, прописані в трудовому договору. Тобто всі ці умови повинні бути оговорені, прописані, узгоджені до початку роботи працівника. Головний документ для працівника — це трудовий договір, до змісту якого потрібно ставиться та читати уважно.

Таким чином законопроєкт звертає увагу саме на трудовий договір та його умови, а норма робочого часу залишається без змін. Надурочні роботи можливі лише у виняткових випадках, оплата надурочних годин обговорюються в трудовому договорі, та не як зараз, відповідно до ст. 106 КЗпП, а здійснюється у підвищеному розмірі, визначеному, знову ж таки, трудовим договором та/або відповідним колективним договором, але має бути принаймні на 20% вищою від оплати праці працівника в межах встановленої у трудовому договорі норми праці.

Плюси: Розроблений законопроєкт «Про працю» — це відкритіші відносини між працівником та роботодавцем, де обидві сторони мають більше можливостей. Документ знижує рівень державного втручання, але дає можливість визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин, він має свої переваги, але, як і все нове, лякає.

Насамперед його переваги — не в шестиденному робочому тижні, а в укладенні трудового договору, в якому можуть бути більш гнучкі й зручні умови праці.

Інна Кострицька
Інна Кострицька
старший юрист в ЮФ INTEGRITES

В оприлюдненому проєкті закону «Про працю» не йдеться про запровадження обов’язкової шестиденки, але надається більше дискреції роботодавцю вибирати тривалість робочого тижня та безперервного відпочинку.

Нагадаю, що зараз за КЗпП нормою є п'ятиденний робочий тиждень, а шестиденний є радше винятком. При цьому мінімальна тривалість щотижневого відпочинку повинна становити щонайменше 42 години. КЗпП також містить архаїчну норму, яка вимагає погоджувати тривалість робочого тижня з виборним органом первинної профспілкової організації та місцевою радою. Лише на період воєнного стану роботодавці отримали законодавчо закріплене право самостійно встановлювати п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень та скорочувати тривалість щотижневого безперервного відпочинку до 24 годин.

Новим законопроєктом пропонується вже без прив’язки до воєнного стану скоротити мінімально можливу тривалість щотижневого безперервного відпочинку до 36 годин протягом кожного семиденного періоду (на відміну від календарного тижня з понеділка по неділю). Також скасовується необхідність отримувати зазначені вище погодження від профспілки та місцевих органів влади: період щотижневого відпочинку (вихідні) і, відповідно, тривалість робочого тижня можна буде встановити безпосередньо у трудовому договорі, з урахуванням потреб роботодавця та за згодою сторін. Вони можуть також встановлюватися колективним договором, графіком змінності.

Плюси: Видається, що ці зміни надають роботодавцям право вибирати зручний для них графік роботи. Вони будуть цікавими насамперед для підприємств критичної інфраструктури та видів діяльності, пов'язаних з обслуговуванням населення. Для інших роботодавців, імовірніше, мало що зміниться, і вони залишать п'ятиденку. Не виключено, що дехто перейде і на коротший робочий тиждень, адже законопроєкт тепер не обмежує роботодавця лише двома варіантами: п'ятиденним та шестиденним робочим тижнем, а лише встановлює мінімальну тривалість щотижневого безперервного відпочинку.

Також зазначу, що законопроєкт не змінює норму тривалості робочого часу: вона залишається на рівні 40 годин протягом кожного семиденного періоду незалежно від того, п'яти- або шестиденний робочий тиждень вибере роботодавець. Тому перехід на шестиденний робочий тиждень не передбачає обов'язкового перегляду заробітної плати, звісно, якщо сторони трудового договору не домовляться про інше.

Читайте також