Право на рівну оплату праці закріплено в договорах ЄС з моменту створення Європейського економічного співтовариства в 1957 році. Але досі в ЄС жінки заробляють в середньому на 13% менше, ніж чоловіки.

Найбільший розрив в оплаті праці спостерігається в Латвії — там він становить 22%, а найменший в Люксембурзі — 0.7%.

«Занадто довго економіка була організована з урахуванням чоловіків, жінки не були нормою. Ви можете побачити це в представництві жінок на керівних посадах, у розриві в оплаті праці, у розриві в пенсії», — сказала євродепутатка Саміра Рафаела, передає euobserver.

Що буде далі

Схвалений Європарламентом законопроєкт передбачає, що:

  • назви посад у вакансіях будуть гендерно-нейтральними;
  • роботодавцям заборонять приховувати заробітну плату і зобов’яжуть вказувати діапазон зарплати для посади, на яку претендують кандидати;
  • найм має проводитися без дискримінації;
  • роботодавцям не можна запитувати про попередню оплату праці кандидатів.

Щоб відслідковувати різницю в оплаті праці, європейські компанії, де працює понад 100 співробітників, повинні будуть звітувати. Якщо виявиться, що різниця між зарплатами жінок та чоловіків перевищує 5%, компанії доведеться це виправити та сплатити штраф країні (також, вірогідно, компенсацію працівникам, яких дискримінували). Зі свого боку держави-члени ЄС мають запровадити ефективні покарання для роботодавців, які порушують правила.

«Цей закон чітко показує, що ми не приймаємо жодної гендерної дискримінації в оплаті праці в ЄС. Історично склалося так, що праця жінок недооцінюється, і цією директивою ми робимо важливий крок для забезпечення рівної оплати за рівноцінну роботу», — сказала депутат Європарламенту від Данії Кіра Марі Петер-Хансен.

Тепер Європейська рада повинна схвалити та підписати закон цієї весни, після чого текст опублікують в «Офіційному журналі ЄС». Нові правила набудуть чинності через двадцять днів після опублікування.

Країни-члени ЄС матимуть три роки, щоб включити правила у своє національне законодавство.

До речі, подібний законопроєкт ухвалили в Австралії. Там компанії, де кількість співробітників сягає понад 100 людей, зобов’яжуть щорічно звітувати про рівень гендерного розриву в оплаті праці. Правила набудуть чинності з 2024 року, пише Bloomberg.

Як втілюється гендерна рівність в Україні в умовах воєнного стану

Гендерний розрив в оплаті праці в Україні за показниками 2021 року сягає — 18,6%. Наприклад, у щорічному Global Gender Gap Report 2022 зазначено, що чоловіки в Україні заробляють в середньому на 6 тисяч доларів більше, ніж жінки.

Раніше заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна казала, що в Україні існує високий рівень гендерного розриву в оплаті праці, порівняно з більшістю країн ЄС. Але попри це розрив за 6 років скоротився на 7,4% — з 26% у 2015 році до 18,6% у 2021 році.

Перша леді Олена Зеленська нагадала, що у 2020-му Україна приєдналася до міжнародної ініціативи «Партнерство Біарриц», важливим напрямком якої є подолання гендерного розриву в оплаті праці. У межах ініціативи Мінекономіки розробило проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації».

За дискримінацію у вакансіях роботодавці в Україні мають сплачувати штрафи — 10 мінімальних зарплат (зараз це в приблизно 67 тисяч гривень). Тобто роботодавці не можуть виставляти вимоги щодо віку, статі, національності, кольору шкіри, релігійних і політичних переконань або сексуальної приналежності.

Раніше Work.ua з’ясовував, наскільки часто роботодавці під час співбесіди запитують жінок про плани мати дітей і чи є це проявом сексизму.

Читайте також 

Отримувати в Telegram