Останні кілька років наше життя тече бурхливою річкою: пандемія, повномасштабне вторгнення рф в Україну, робота під час блекаутів, економічна невизначеність, особисті негаразди. Через хронічний стрес ми шалено втомлюємося, що негативно позначається на роботі та якості життя.

Як показало опитування Work.ua, 25% користувачів сайту ніколи не стикалися з вигоранням, 26% не змогли визначитися з відповіддю, тоді як 49% респондентів потерпали чи потерпають від цього явища. Цікаво й те, що 90% учасників опитування ніколи не зверталися по допомогу до керівника чи HR-фахівця, якщо відчували вигорання. А даремно.

Розповідаємо, як визначити, що ви вже «не вивозите», й правильно повідомити про свій стан керівництву.

Як зрозуміти, що ви на межі вигорання — дослухатися до себе

Вигорання — тривалий процес. Воно не виникає раптово, а має здатність накопичуватися й посилюватися. Симптоми проявляються на кількох рівнях. Ось деякі з них:

  • Фізичні: втома, навіть після добре проведеного відпочинку, проблеми зі сном, мігрені, головні або інші болі в тілі, зміни харчових звичок, часті хвороби. 
  • Емоційні: роздратованість, нервовість, ворожість, безпорадність, провина, незадоволення собою, гнів. 
  • Психологічні: втрата мотивації та ентузіазму, зниження концентрації та уваги, важкість ухвалення рішень, відчуття виснаженості й втрати енергії.
  • Соціальні: зменшення інтересу до спілкування та взаємодії з іншими, негативний вплив на відносини з близькими людьми. 
  • Професійні: втрата креативності, інтересу та задоволення від роботи, зниження продуктивності та якості, занижена самооцінка, затримка дедлайнів тощо.
Дослухайтеся до себе. Якщо ви помічаєте, що деякі з цих симптомів відображають вашу поточну ситуацію, робіть щось. Але не поспішайте писати заяву на звільнення. У більшості випадків із вигоранням можна розібратися, якщо звернутися по допомогу.

Але тут виникають запитання: «Куди й до кого йти?», «Чи не здамся є некомпетентним?», «Чи справді моя проблема така важлива, чи не „відфутболять“ мене з нею?». Ви ніколи не дізнаєтеся про це, якщо не запитаєте.

Кому та як розповісти, що ви на межі вигорання

Чекати, що хтось із колег, ейчар чи керівник помітить ваш стан, настрій і зміни в поведінці — помилкова стратегія. Тож дійте. Поради нижче допоможуть якнайм’якше поскаржитися на перевтому.

  1. Для початку вирішіть, до кого звернутися по допомогу. Це може бути HR-фахівець компанії або ж ваш безпосередній керівник. Колеги? Можливо, але вони, ймовірно, поспівчувають, та не зарадять проблемі.
  2. Підготуйтеся. Проаналізуйте, що саме стало причиною вигорання, можете навіть скласти список від найвагоміших до менш важливих тригерів. Наприклад: ненормований графік роботи, постійні перепрацювання, велика кількість завдань і жорсткі дедлайни, відсутність кар’єрного чи фінансового зростання, емоційний тиск з боку керівництва, мобінг, токсичний колектив тощо.
  3. Домовтеся. Заздалегідь попередьте людину про, те що маєте важливу розмову, та запропонуйте час і місце зустрічі, або запитайте, як буде зручніше для неї. Вести перемовини на делікатні теми на робочому місці або в коридорі не варто, краще зустрітися у переговорній кімнаті, кабінеті керівника чи на нейтральній території, наприклад, у кафе. Також для розв’язання такої справи не підійде листування.
  4. Будьте прямолінійними, але ввічливими. Не намагайтеся прикрашати ситуацію або приховувати свої справжні почуття щодо перевтоми, кажіть, як є. Проте не вибухайте праведним гнівом. Замість «Мене все дістало», делікатно зазначте, що останнім часом ви відчуваєте втому і стикаєтеся зі зниженням ефективності — об’єктивно, без звинувачень.

    Для більшої конкретики розкажіть про ситуації або завдання, коли ви відчули втому. Поясніть, що вам важливо зберігати високий рівень продуктивності та якість роботи, і що втрата енергії може вплинути на це. Так ви допоможете керівнику зрозуміти вашу точку зору.
  5. Уникайте власних переживань. Насправді причиною перевтоми на робочому місці можуть бути й особисті негаразди, приміром, проблеми у стосунках з партнером або зі здоров’ям. Адже продуктивність і завзяття до роботи певною мірою залежить від того, як ми почуваємося й чим переймаємося в житті. Проте в розмові акцентуйте не на них, а на робочих причинах. Керівник навряд чи допоможе вам розв’язати клубок особистих перипетій — це поза його компетенцією.
  6. Пропонуйте рішення. Запасіться кількома варіантами, як виправити поточну ситуацію, щоб ви остаточно не вигоріли, бо запитання «Що ви пропонуєте?» прозвучить. Ви можете:

    ✅ Попросити делегувати частину завдань іншим співробітникам або переглянути функціональні обов’язки.

    ✅ Визначитися з пріоритетністю проєктів або розділити їх за тематикою й працювати лише над частиною з них, а не розпорошуватися на різні напрямки. Також можна перейти на інший проєкт чи відділ та ін.

    ✅ Автоматизувати процеси: застосовувати можливості штучного інтелекту, програмне забезпечення, софт, який буде помічний у вашій роботі тощо. Наприклад, ви працюєте рекрутером, маєте велику кількість незакритих вакансій, досі ведете базу даних кандидатів в Excel і відчуваєте, що витрачаєте купу часу на зайві дії, які вас виснажують. Спробуйте полегшити свою рутину за допомогою системи управління наймом (СУН) від Work.ua. З нею ви зекономити час, гроші й будете не так втомлюватися.

    ✅ Встановити адекватний графік. Якщо ваш ворог — перепрацювання й ненормований робочий день, апелюйте до розпорядку по всій компанії. Або ж попросіть доплату за понаднормову працю.

    ✅ Взяти відпустку чи кілька днів на відпочинок і перезавантаження.
  7. Зберігайте позитив. Ви прийшли на розмову не для того, щоб шантажувати чи виказати якесь зверхнє ставлення до керівництва. Будьте чесними щодо своїх потреб, але демонструйте готовність до розв’язання проблеми, з приміткою, що вам потрібно трохи допомогти.

Піклуйтеся про себе, не ігноруйте перевтому й не соромтеся просити підтримки. Так, може бути складно й неприємно усувати причини вигорання. Але набагато неприємніше жити з вічним відчуттям незадоволеності й роздратування, які з часом можуть лише посилитися та негативно позначитися і на житті, і на роботі.

Читайте також