Багато роботодавців мріють про працівників, які живуть роботою. Людина відповідає на листи о 23:00, працює у вихідні та ніколи не бере лікарняні — це просто подарунок долі! Але практика показує протилежне.

Трудоголізм — не перевага, а проблема, яка виходить за межі здорового професіоналізму. На відміну від високомотивованих працівників, трудоголіки не можуть зупинитися навіть тоді, коли це шкодить їм і оточенню.

Work.ua розібрався, як розпізнати трудоголіка, чому він може зашкодити колективу та що з усім цим робити.

Трудоголік в команді: як розпізнати

Працелюба можна впізнати не лише за кількістю відпрацьованих годин.

Така людина демонструє непереборну стурбованість або одержимість роботою та має неконтрольоване бажання вкладати час і зусилля в робочу діяльність понад норму.

Отже, трудоголік:

  • Систематично залишається після робочого дня, навіть якщо немає термінових завдань.
  • Постійно думає та говорить про роботу, зокрема коли зайнятий іншими справами.
  • Відмовляється від відпустки або переносить її кілька разів поспіль.
  • Намагається контролювати всі процеси й важко делегує справи.
  • Відчуває дискомфорт, коли не може перевірити робочу пошту хоча б кілька годин.
  • Тривожиться або відчуває провину, коли не знаходиться на робочому місці чи відпочиває.
  • Дратується на пропозицію колег допомогти або перебрати на себе частину завдань.
  • Зосереджує життя навколо роботи, надає їй пріоритету над іншими основними потребами.
  • Не має стосунків або захоплень поза роботою.

Організм трудоголіка рано чи пізно подає сигнали тривоги. Він може відчувати хронічну втому, яка не зникає після відпочинку, погано спати, скаржитися на часті головні болі чи проблеми із травленням, застуди тощо.

Чому трудоголізм шкодить компанії та іншим колегам

Трудоголізм — це пряма дорога до перевтоми. Перевтомлені співробітники роблять більше помилок, ухвалюють гірші рішення й втрачають креативність. Дослідження показують, що продуктивність різко падає після 50 годин роботи на тиждень, а після 55 годин додаткові години майже не приносять результату.

Трудоголіки частіше за інших страждають від емоційного вигорання. Це призводить до зниження мотивації, депресії, а в підсумку — до звільнення цінного співробітника. Отже, доводиться знову шукати відповідного фахівця, витрачати час і ресурси на адаптацію, навчання.

Працелюб в команді — це не завжди позитивний приклад для інших. Колеги можуть відчувати тиск: важливо «не відставати» й теж працювати понаднормово, щоб виглядати достатньо відданими.

Це створює нездорову конкуренцію та атмосферу постійного стресу.

Як допомогти трудоголіку

Допомога трудоголікам не така проста. Вони можуть не усвідомлювати, що застрягли у всепоглинаючому колі «робота, робота й ще раз робота» з квитком в один кінець до вигорання.

Тож основне завдання полягає в тому, щоб підвести людину до усвідомлення — проблема існує й потрібна індивідуальна психологічна терапія, щоб виявити причини.

Їх може бути багато: психологічні фактори, соціальні чинники, особисті потреби тощо. Але це у компетенції фахівця.

Що можете зробити саме ви:

1️⃣ Відверто поговорити зі співробітником. Не звинувачувати, а проявити турботу: 

 «Я помітив (-ла), що ви часто залишаєтеся на роботі допізна. Як справи? Чи не занадто великим є навантаження? Можемо разом подумати, як оптимізувати ваш робочий процес». 

 Дайте людині можливість розповісти про свої мотиви й переживання.

2️⃣ Проаналізувати, чи не перевантажений співробітник завданнями. Можливо, проблема не в трудоголізмі, а в неефективному розподілі ресурсів. Або ж показники ефективності зависокі й стимулюють до перепрацювань. 

Якщо це так, то потрібно делегувати частину обов’язків іншим членам команди або найняти додаткового працівника.

3️⃣ Встановити чіткі правила щодо робочого часу. Наприклад, проговорити, що надсилати робочі листи після 19:00 або у вихідні, у компанії не заведено. 

4️⃣ Створювати культури відпочинку, заохочувати співробітників брати відпустки, за потреби використовувати лікарняні та відключатися від роботи після робочого дня. 

Важливо, щоб керівництво особистим прикладом демонструвало дотримання цих двох правил.

5️⃣ Запровадити корпоративні програми психологічної підтримки: консультації з психологами, медитативні практики, заняття з управління стресом.

6️⃣ Дати зелене світло гнучкому графіку. Іноді трудоголізм виникає через відчуття втрати контролю. Гнучкий графік або можливість працювати віддалено можуть зменшити тривогу та надати певну автономію.


Трудоголік у колективі — це не бонус, а сигнал тривоги. Тож варто дбайливо ставитися до співробітників: допомагати їм зберігати баланс між роботою й особистим життям, а не сприймати їхню відданість як безкоштовний ресурс. Це не благодійність, а основа здорової та успішної компанії.