Яким стає сучасний офіс: open space, кабінети чи дещо геть неочікуване

Чому open space перестав бути універсальним рішенням

Що спадає на думку, коли ми говоримо про сучасний простір для роботи? Звісно, open space, і цьому є своє пояснення: такий формат офісу був вигідний для компаній. Він давав змогу економити простір і бюджет — більше робочих місць на меншій площі, а також адаптувати місце під нову кількість працівників чи завдань. Але пандемія, а згодом і повномасштабне вторгнення, внесли суттєві корективи в процес формування офісу і, спойлер, від open space компанії намагаються відходити.

У часи, коли чи не кожен офісний працівник має по декілька робочих дзвінків на день, такий тип простору стає місцем, де всі заважають одне одному. У людей немає можливості нормально зосередитися на роботі.

Навіть open space з акустичними системами повноцінно не розвʼязують цю проблему. Тому ми все частіше бачимо запит на розділення робочого середовища на декілька мультифункціональних кабінетів, які можуть мати різні сценарії розміщення столів або взагалі перетворюватися на переговорну кімнату.

«Кітченет» і «Пункт незламності»: як змінювалися запити до проєктування робочих просторів

Після COVID-19 з’явився новий виток у дизайні та плануванні офісів — resimercial (походить від residential — «житловий» і commercial — «комерційний»). Ідея логічна: кабінети переставали бути сірими кімнатами, а ставали схожими на квартири за настроєм та атмосферою.

Усе робили для того, щоб мотивувати людей повертатися в офлайн після віддаленого формату. У таких просторах з’явилося більше зон релаксу або відпочинку, а переговорні часто комбінувалися із зонами приготування кави. Зʼявився «кітченет», щось на кшталт домашньої кухні-вітальні.

Автор фото — Андрій Безуглов.

У воєнний час цей тренд доповнюється і наявністю умовного «Пункту незламності», коли в офісі є джерела альтернативного живлення й тепла, безперервний доступ до інтернету, що дає змогу не тільки ефективно працювати, але й відчувати себе хоча б трохи в стабільному режимі.

Також дедалі частіше нам надходять запити на розробку додаткових душових кабін і капсул для сну. І в наш час це не додатковий комфорт, а радше мінімальна можливість поліпшити життя команді.

Якою може бути альтернатива класичному open space

Звісно, створювати окремий кабінет під кожного працівника — це утопія, але й розмістити всіх в одному спільному просторі — ідея так собі. Найкращий варіант — розділити людей на певні групи, яким буде зручно працювати разом, і виділити кожному такому колективу окремий простір. Для цього бажано проаналізувати формат роботи працівників і проєктувати кабінети (навіть на велику кількість людей) таким чином, щоб кожен відчував себе комфортно і, умовно, уникати ситуації, коли поруч сидять люди з абсолютно різним стилем завдань.

Автор фото — Андрій Безуглов.

Важливим елементом комфортного перебування в такому кабінеті є акустичні перегородки між столами та акустичні острови під стелею (як альтернатива, може бути акустична піна, що поглинає шум).

А от зони неформальної комунікації мають бути розташовані так, щоб не заважати іншим працювати й не створювати постійний трафік через них. Наприклад, як лаунж-тераса, доступ до якої є тільки з одного кабінету й це суттєво відволікає людей у ньому.

Також іноді є сенс збільшити кількість маленьких переговорних кімнат, а не робити одну-дві великі. Такі простори для розміщення до 4-х людей — зручний варіант, у якому можна й зустріч провести, і використати його для онлайн-зідзвонів.

Наразі це найпоширеніший запит, адже таким чином підвищується функціональність загального простору і його ефективність. Не всім потрібно багато переговорок, і саме тому вони можуть перетворюватися на зручні кабінети й навпаки.

Чого хочуть самі робітники для комфортних умов праці

Раніше офіси проєктувались як умовні заводи, без урахування особистих потреб людини, але зараз тенденція змінюється на користь співробітника. Це можна помітити не тільки в масштабному плануванні кабінетів, а й в окремих нюансах, наприклад, у збільшенні персонального робочого місця, щоб дати змогу працівнику відчути свій особистий простір та організувати його під власні потреби.

Працівники дедалі частіше потребують зон відпочинку, а іноді навіть кімнат для денного сну.

Автор фото — Міша Лукашук.

Завдання сучасного офісу — надати людині більше свободи, ніж вона мала раніше, і зменшити відчуття «типового робочого місця». Такі деталі створюють певну злагоджену екосистему всередині компанії, що забезпечує комфортне перебування та якісну роботу.

Ще один важливий аспект — це зменшення трафіку працівників всередині офісу задля спільного комфорту. Завдання дизайнера — оптимізувати кількість необхідних дій та кроків людини задля задоволення тієї чи іншої потреби.

Водночас треба враховувати, що всі люди мають різне сприйняття комфорту. Наприклад, узяти формат офісної кухні: хтось замовляє доставку, а комусь зручніше розігріти їжу із судочка, тому ставити посеред кімнати мікрохвильову піч не є найкращим рішенням. Кожен додатковий подразник впливає на сфокусованість та ефективність роботи, а наше завдання — ці подразники нівелювати або зменшити.

Автор фото — Андрій Безуглов.

Як врахувати безпекові чинники в дизайні

Це нагальне питання, яке поки що важко реалізувати всім компаніям. Дуже хотілося б мати в кожному офісі бетонне сховище або МАМАД (захищену кімнату із залізобетонними стінами та перекриттям, яка призначена для укриття під час обстрілів всередині будинку чи квартири), щоб мінімізувати переміщення в дальні укриття.

Такі безпекові заходи збережуть ефективність роботи команд і не потребують переведення співробітників на дистанційний формат. Але наразі ці рішення доступні далеко не всім компаніям, тому доводиться шукати звичні нам найближчі укриття чи хоча б слідувати правилу «двох стін».

Тож роботодавці намагаються створити всі умови, аби забезпечити комфортне та безпечне середовище своїм працівникам. Іноді рішення очевидні, а іноді краще звернутися до студії дизайну інтер’єрів, щоб фахівці підсвітили нюанси та надали альтернативні просторові рішення. Фахівець зможе ефективніше оцінити приміщення з погляду потреб бізнесу та можливостей втілення поставлених цілей.