- 5 хв читання
- 19103
«Тиха відпустка» — симптом токсичної корпоративної культури та передвісник вигорання. Що це за тренд?
Розповідаємо про нове явище на ринку праці, яке викликає неоднозначні реакції у роботодавців. Чи дійсно компанії самі винні у «тихих відпустках» співробітників?


Декілька років тому на ринку праці зʼявився цікавий тренд під назвою тихе звільнення (Quiet Quitting). Це ситуація, коли співробітник вже подумки пішов із компанії, можливо, вже шукає іншу роботу, і на нинішній посаді виконує мінімум обовʼязків, аби не звільнили.
Зовсім нещодавно в ЗМІ та соцмережах почали обговорювати новий тренд — тиху відпустку (Quiet Vacationing). Чим вона відрізняється від звичайної? Під час тихої відпустки співробітник не повідомляє про свої плани керівника. Він імітує робочий процес (наприклад, входить у систему, мінімально комунікує в чатах, вмикає автоклік мишкою тощо), але насправді займається своїми справами: засмагає на пляжі чи гуляє містом.
Здається, що цей тренд свідчить лише про одне — безвідповідальність чи навіть нахабність працівників. Але експерти переконують: проблема — у роботодавцях. Пояснюємо, чому так і до чого може призвести тиха відпустка.
Токсична корпоративна культура — справжня причина тихих відпусток
Тиха відпустка не свідчить про нелояльність працівника до компанії. Навпаки — це ознака більш поширених культурних проблем на робочому місці. Про це пише Альберт Галарза, віце-президент з кадрів у TELUS International для колонки у Forbes.
Свою думку експерт підкріплює статистичними даними зі звіту Harris Poll Out of Office Culture Report:
- 24% працівників покоління X і Z визнають, що брали відпустку без попереднього дозволу. Це число сягає аж 37% серед працівників-міленіалів.
- 78% працівників не використовують усі свої дні оплачуваної відпустки. І не тому, що їм не потрібна перерва. Проблема в тому, що вони бояться наслідків — 49% американських працівників «нервують, коли вимагають оплачуваної відпустки».
- Лише 40% працівників сказали, що на їхньому робочому місці панує культура, де поважають відпустку.
- Приблизно 43% опитаних погано почуваються через те, що їхнім колегам доведеться брати на себе додаткову роботу, якщо вони підуть на відпочинок.
Також важливо розуміти, що у США компанії пропонують у середньому 10 днів відпочинку на рік, які можна використовувати для відпустки, лікарняних і особистих справ. Про це також розповідав Forbes.
5 ознак компанії, в якій працівники будуть іти в тихі відпустки
Тож справжня причина тихих відпусток — неможливість повноцінно відпочити без хитрощів. А це залежить від корпоративної культури. Перевірте, чи відповідають ці твердження ситуації у вашій компанії:
🚩 Кількість днів відпустки менша за законодавчі норми. Наприклад, працівникам доступні лише 10 чи 14 днів оплачуваної відпустки, більше — тільки власним коштом.
🚩 Керівники рідко беруть відпустки, а якщо й беруть — залишаються на звʼязку та/або виконують робочі завдання. Таким чином вони культивують культуру, за якої відпочинок сприймається як слабкість.
🚩 Компанія заохочує перепрацювання та підвищує тих співробітників, що працюють понаднормово. Таким чином роботодавець надсилає сигнал: «хочете підвищення по службі чи в зарплаті — доведеться забути про стандартний 8-годинний графік».
🚩 У компанії немає гнучкості щодо відпусток. Наприклад, їх потрібно погоджувати заздалегідь, або вони доступні лише після певного строку роботи в компанії.
🚩 Відпустка одного співробітника призводить до перепрацювань його колег. Якщо працівник розуміє, що його відпочинок призводить до овертаймів інших людей, то може уникати відпустки через почуття провини.
Якщо ви відповіли «так» хоча б на одне твердження — що ж, мікроклімат у колективі сприятливий для тихої відпустки.
Проблема лише в компанії? Думки роботодавців розділилися
А чи погоджуються роботодавці з думкою, що саме вони є причиною тихих відпусток? Ми прочитали низку дописів у LinkedIn і поділимося з вами найцікавішими міркуваннями.
Data & Analytics Leader Аарон пише про Quiet Vacationing в очевидно негативному ключі: «Ваш керівник все знає. У вас не вийде нікого обманути. Ми помічаємо, коли ви доєднуєтеся до зідзвону з вимкненою камерою, мовчазні на зустрічі, видаєтеся розсіяним, повільно реагуєте на прохання та довго виконуєте завдання. Ми також отримуємо електронний лист від айтівців, коли ви входите в мережу компанії за межами країни. У мене є божевільна ідея: робіть роботу, за яку вам платять. Багато інших людей із задоволенням зайняли б ваше місце».
Але здебільшого керівники визнають, що проблема саме в неправильно побудованих процесах. Client Marketing Саймон застерігає керівників від надмірного контролю команд: «Більшість працівників повністю віддані своїй організації та часто роблять набагато більше, ніж очікувалося. Віра в те, що негативна поведінка більш поширена, ніж вона є, і погляд на команди через цю призму — це пастка, якої лідери повинні уникати, якщо вони хочуть розвивати свої компанії».
Петер Капеллі, професор менеджменту, у своїй колонці критикує подвійні стандарти, коли роботодавець негативно ставиться до тихих відпусток, але при цьому не створює умов для балансу роботи та життя: «Несправедливо казати працівникам, що вони повинні сидіти за столом з 9 до 18, давати їм більше роботи, ніж реально зробити, навантажувати зустрічами й заходами поза цими годинами, а потім ще й не надавати повноцінні відпустки».
Також Петер Капеллі згадує випадки, коли компанії декларують безлімітні відпустки, однак якщо працівник відпочиває занадто багато (на думку свого керівника) цю інформацію передають у HR-відділ.
Що допоможе звести «тихі відпустки» до мінімуму?
У вже згаданій статті Forbes експерти наводять дієві стратегії для поліпшення корпоративної культури, що позитивно вплине на практику «тихих відпусток»:
- Прозоро комунікуйте щодо відпусток. Переконайтеся, що співробітники мають необхідну інформацію про політику компанії щодо відпусток і знають, як її оформити. Добре, якщо це можна зробити онлайн через внутрішній сайт.
- Знайте своїх співробітників. Регулярні опитування, зокрема анонімні, та практики 1-2-1 допоможуть зрозуміти, що насправді відбувається.
- Будьте гнучкими. Ми вже не живемо у світі «з 9 до 18». Зараз люди шукають гнучкості, яка дозволить поєднувати роботу й батьківство чи просто працювати в години, коли людина найбільш продуктивна. Давайте цю можливість там, де є така змога.
- Впроваджуйте технології, щоб розвантажити співробітників від рутини. Штучний інтелект може вивільнити час на цікавіші завдання. Однак пам’ятайте, що успішне впровадження потребує постійного навчання та відкритого спілкування щодо правильного використання ШІ.
Тобто що доступнішою є «легальна» відпустка, то менша ймовірність того, що працівники будуть обманювати компанію та йти в «тиху відпустки».
Зізнавайтеся, а ви колись відпочивали чи займалися власними справами в робочий час, не беручи при цьому офіційної відпустки?
* Кадр із фільму «Тихе місце», 2018 р.
28 коментарів
Щоб залишити коментар, потрібно увійти.
Так же і на роботі. Якщо працівника постійно демотивують, то він звісно буде щось робити, але питання, як він буде це робити. Роботу можна робити по різному і вам буде дуже важко зловити працівника на тому, що дану роботу він міг би зробити краще або швидше, особливо у творчих професіях.
Тому за цим треба слідкувати і бути відвертим зі своїми підлеглими. Часто крики та приниження тільки шкодять, а проста та відверта розмова допомагає вирішити ситуацію, навіть якщо працівник у чомусь помилився при виконанні завдання. Ну і звісно заробітна плата повинна бути адекватною ринку праці, тому що якщо вона низька, то це також демотивує працівника та заставляє його шукати іншу роботу.
Будь його воля власник-капіталіст із превеликим задоволенням узагалі б обійшовся без людей. Люди весь час чогось хочуть. Грошей, відпусток, уваги. Одні проблеми і витрати. Щоб не платити відомі компанії йдуть у різні Південні Америки та інші Індонезії. Якщо тут відкриють кордони холопи просто розбіжаться в різні боки. На їхнє місце будуть тягнути мавп. Які читатимуть статті про «тиху відпустку» за умови, що вони вміють читати.
Часто біда лежить в тому, що робочі процеси неадекватно налагоджені, неадекватна атмосфера у колективі, неадекватне керівництво і забезпечення (типу нафіг ото я пашу і вкладаюсь на повну, якщо отримую за це копійки).
І тиха відпустка - ясне свідчення деморалізації на роботі.
2. Просто стало цікаво, з яких пір нормою стало відстежувати місце знаходження працівників і встановлювати трекінгові програми на їхнє (здебільшого їхнє, якщо йдеться про Україну) обладнання? В статті написано так, ніби це абсолютно нормально, коли за працівниками стежать.
Може треба роботодавців згідно закону до відповідальності. Бо законодавство дає 24 дня відпустки. А що робить роботодавець? Дає тиждень оплачуванц і все. Бо зп офіційна кругом трохи вища мінімалки...
© Якщо працівник буде більше працювати щоб заробляти більше, то норму виробітку збільшать для всіх а заробітня плата залишиться такою ж самою. Це важливо памятати, бо замість підвищення заробітньої плати ви можете отримати її фактичне зниження і погіршення умов праці. Хочете зеробляти більше, шукайте кар'єрного росту або роботу де в працівників більша заробітня плата. Звичайно це складно. Або ви можете знайти щось, що достатньо добре можете робити за гроші і працюйте на себе. Інакше вам важко буде вплинути на це, щоб покращити своє матеріальне становище.
Констатуємо, що культура взаємовідносин роботодавець-працівник на низькому рівні, це виявляється в низькій оплаті праці і нехтуванні інтересами працівників. Ситуацію змінити важко. Але є те на що ви можете впливати і полегшити собі життя — якщо не будете псувати одне одному настрій, будете чітко дотримуватися робочого графіку і розпорядку дня. Та будете виконувати саме ті завдання і той об'єм роботи і такої якості, яку від вас вимагає керівництво. Не більше і не менше, це важливо. Потрібно дотримуватися статуту підприємства і якщо статутом чи вашою посадовою інструкцією і обов’язками щось не передбачено, тоді і робити цього не слід, бо це порушення. А усі зміни у посадових обов’язках потребують попереднього узгодження з вами а іноді і з цілим колективом, це коли переглядається розмір заробітної плати. Тут слід бути обережним і краще не йти на поступки і аргументувати все посадовою інструкцією і відсутністю поставлених завдань у ваших обов’язках та тим що робота важка і ви працюєте на межі людських можливостей. Особливої уваги потрібно приділити вихованню та інтеграції у колектив нових співробітників. Всі будуть у виграші якщо новим працівникам досвідчені колеги відразу пояснять робочий процес, порядки і правила що заведені у цій організації. Щоб новачок своїм молодечим ентузіазмом і завзяттям не зіпсував всім погоду і не наробив шкоди через відсутність досвіду. Якщо молодий колега в процесі виривається в перед чи відстає не зайвим буде допомогти йому порадою, щоб цілісність колективу не порушувалася. Начальство теж у цьому зацікавлене, бо від цього залежить емоційний стан і працездатність працівників. Дякую за увагу, бажаю всім нам успіхів у боротьбі за краще майбутнє, також здоровя, спокою і гармонії у всьому. Па-па.
Жахливі наслідки негуманної системи праці - загострення хронічних хвороб й погіршення психологічного стану у різних проявах, від депресивної симптоматики до психотичної.
Людина для роботи чи Робота для людини?
Автор старался. Верю! Тупо перевел и отредактировал. Больше чем допускаю. Ну, а где тут про нас, про Украину? Про реалии? Ванильный гламур ритуальных офисных отношений уже опостылел для всех, и давно. А в прочем было бы странно здесь найти чё нибудь по существу. Ну на пример соц разрез Фашика Донецкого: Шахтерское братство-[нецензурна лексика видалена модератором Work.ua]. Или «эпитафия для среднего класса» (писателя не помню). Автор, проснись, от тебя ускользает конъюнктура.
Але біда у тім, що бачити не означає вирішити питання мотивування працівників та налагодження корпоративної атмосферності.
Першочерговим, в наш час, вимальовується матеріальний чинник, що на жаль не завжди відповідний...
Проте, колективна енергія повинна підживлюватися не додаванням контролю, а навпаки, собливо, коли не є відмінним матеріальне забезпечення та відсутнє офлайн спілкування.
Формування спільноти це великий дар