27 жовтня День української писемності та мови. Ця дата нагадує про важливість збереження мовної спадщини. І українці підтримують її не лише тоді, коли всі разом пишуть Радіодиктант національної єдності, а й у повсякденному житті: коли читають українські книжки, створюють тексти й спілкуються українською.

Пропонуємо згадати вислови, які допоможуть точніше передавати думки й іноді замінювати англіцизми.

1. Стріляний горобець, а не senior

«Цей проєкт візьме Олег, він у нас стріляний горобець».

Так говорять про досвідчену людину, яку складно обдурити чи застати зненацька. Керівник спокійно може доручити стріляному горобцю відповідальне завдання. Цей працівник уже багато чого бачив і робив, знає типові помилки в різних процесах, вміє знайти вихід зі складних ситуацій.

Звідки взявся вислів? Образ пов’язують із горобцем, у якого вже стріляли і який дивом вижив. Він стає набагато обережнішим, його вже неможливо злякати чи легко заманити в пастку.

2. Ухопити шилом патоки, а не фейл

«Ми три тижні узгоджували бюджет, а фінансування так і не отримали. Ухопили шилом патоки».

Цей вислів означає «зазнати невдачі у якійсь важливій справі, залишитися ні з чим, зробити щось марно». Його можна вживати, наприклад, коли переговори з важливим клієнтом закінчилися безрезультатно, проєкт не отримав схвалення або докладені зусилля не принесли очікуваного результату.

Звідки взявся? Патока — це густа й тягуча солодка речовина, і шило не найкращий інструмент, яким зручно її зачерпнути. Звідси образ безглуздої спроби щось отримати, яка закінчується нічим.

3. Очей у Сірка позичати, а не liar

«Вона взяла лікарняний на тиждень, а виявилося, що насправді поїхала відпочивати в Карпати. Очей у Сірка позичила!»

Прекрасний питомий фразеологізм про відсутність сорому за негідний вчинок. Його доречно використовувати, коли людина робить щось очевидно неправильне, але поводиться так, ніби нічого не сталося.

Звідки взявся вислів? Сірко — традиційна кличка для собаки. Коли людина робить щось ганебне, її власні очі «говорять» про сором. Щоб його приховати й дивитися на людей невинуватим, байдужим або нахабним поглядом, їй ніби доводиться «позичити» очі у собаки, яка не вміє ніяковіти.

4. Топтати ряст, а не work-life balance

«На сьогодні з мене досить звітів. Закриваю ноутбук і йду топтати ряст».

Означає жити, насолоджуватися життям або одужувати після хвороби. Звісно, приклад про завершення робочого дня є сучасним переосмисленням, а не первісним значенням фразеологізму, але ж досить влучним. Бо після нескінченних завдань і дедлайнів дуже хочеться піти потоптати ряст.

Звідки взявся вислів? Ряст — весняна рослина, яка асоціюється з пробудженням природи. Словники фіксують значення «жити» для вислову «топтати ряст», а «відтоптати ряст» може означати «померти». Тож образ пов’язаний із самим життям, а не лише з відпочинком.

5. Як мокре горить, а не so slow

«Він виконує завдання як мокре горить: до кінця дня встиг зробити лише половину».

Таку характеристику дають колезі, який працює повільно, мляво й без належної енергії. Або ж говорять про процес, що просувається значно повільніше, ніж потрібно.

Звідки взявся вислів? Образ легко зрозуміти буквально: мокрі дрова погано розгораються, тому вогонь не набирає сили. Так само й робота, яку виконують «як мокре горить», просувається повільно.

6. Баглаї гнути, а не прокрастинація

«Усі готують презентацію, а вона сидить і баглаї гне».

Вислів є абсолютним синонімом виразу «бити байдики» і означає ледарювати, нічого не робити або ухилятися від праці. Його можна використати, коли колеги працюють над спільним завданням, а хтось ухиляється від своєї частини роботи.

Звідки взявся вислів? Слово «баглаї» в українській мові історично означало лінощі, неробство або стан млявості. «Гнути баглаї» буквально розумілося як «наживати лінощі» або «ніжитися від безділля».


А які українські фразеологізми ви використовуєте на роботі? Діліться в коментарях — зберемо ще одну добірку.