У кожного своє уявлення про компанію мрії. Для когось це місце, де можна будувати кар'єру, пробувати нове й не боятися помилок. Для іншого — робота, яка залишає достатньо часу на власне життя. Наші уявлення про хорошого роботодавця залежать від того, що ми цінуємо, чого потребуємо й на якому етапі життя перебуваємо.

Саме тому Work.ua запускає спецпроєкт «Країна мрій» — серію матеріалів про компанії, у яких хочеться працювати. Ми досліджуватимемо, що робить роботу бажаною для різних людей, і розповідатимемо про незвичайні практики українських роботодавців. Щоби показати, як компанії втілюють свої цінності в конкретних рішеннях.

І почнемо з надійності. Адже сьогодні в це поняття вкладають значно більше, ніж раніше.

Працювати треба, але як?

Життя у війні регулярно порушує звичний графік, проте робочі процеси від цього не зупиняються. Роботодавці шукають рішення, які враховують обставини та допомагають команді продовжувати роботу.

В онлайн-школі англійської мови Englishdom після масованих атак працівники можуть узяти додатковий вихідний або почати робочий день пізніше. «У нас в компанії всі люди, не потрібно проходити ряд інстанцій, щоб довести, що ти не спав цієї ночі», — розповідає Анастасія Мондриївська, HR Lead в Englishdom.

Водночас компанія намагається зменшити залежність роботи від відключень електроенергії. Усім працівникам Englishdom подарували спеціальні павербанки для інтернету, а тих, хто проводить пробні уроки, додатково забезпечили потужними павербанками для ноутбуків. А коли вдома немає умов для роботи, може компенсувати витрати на коворкінг.

Та навіть із необхідним обладнанням не завжди вдається працювати за звичним розкладом. У відділах продажів, клієнтської підтримки та проведення пробних уроків, де важливо дотримуватися розкладу, керівники перерозподіляють навантаження у командах. Іноді доводиться збільшувати час очікування відповіді клієнтам. Але колеги ставляться до таких ситуацій із розумінням. Як пояснює Анастасія, «сьогодні хтось підстрахує тебе, а завтра ти допоможеш йому».

Компанія також надає грошову допомогу працівникам у складних життєвих обставинах — зокрема, якщо через обстріли постраждало їхнє майно.

Englishdom поділився з Work.ua історією свого співробітника, який після влучання в його житловий комплекс допомагав розбирати завали. А одна з працівниць після ракетного удару залишилася без частини квартири. Їй потрібно було подбати про дитину, оговтатися від пережитого й займатися документами. У такі моменти робочі завдання неминуче відходять на другий план. І для працівника важливо знати, що він може зосередитися на собі та близьких, не хвилюючись, що через це виникнуть проблеми на роботі.

«Для мене надійний роботодавець — це не той, хто написав 100500 регламентів на всі випадки життя, а той, хто у важливий момент проявив гнучкість, підтримав працівника, навіть якщо цього не було ніде описано», — говорить Анастасія Мондриївська, HR Lead в Englishdom.

Робоче місце готове до кризи. А що за його межами?

Взимку 2025–2026 Kyiv School of Economics (KSE) подбала про те, щоб робота й навчання могли тривати навіть під час відключень електроенергії. Кампуси були забезпечені генераторами, резервним інтернетом та укриттями, де можна працювати й навчатися під час повітряних тривог.

Проте університет зіткнувся з іншою проблемою. Через тривалі відключення електроенергії та опалення деяким студентам й працівникам доводилося залишатися в кампусах на ніч. Їм видавали спальні мішки та облаштовували місця для відпочинку. Дехто проводив там навіть вихідні, адже вдома через холод було практично неможливо перебувати.

«Найскладнішим було те, що автономного кампусу виявилося недостатньо. Навіть коли в університеті є світло, тепло й інтернет, люди можуть не мати базових умов удома або можливості дістатися до навчання чи роботи», — розповідають у KSE.

Тоді університет організував тимчасове проживання в готелях для студентів, працівників і за потреби членів їхніх родин. Для цього провели опитування, щоб з'ясувати, хто найбільше потребує допомоги.

Іноді рішення доводилося ухвалювати за лічені години. Наприклад, через морози в одному з колівінгів прорвало труби й затопило квартиру. Того ж дня KSE допомогла студентам переїхати до готелю.

Загалом у готелях приблизно три тижні проживали 114 людей. Причому відмовляти в поселенні нікому не довелося: щойно вдома відновлювалися прийнятні умови, багато хто повертався самостійно.

Але на цьому труднощі не закінчилися. Через перебої в роботі громадського транспорту людям було складно дістатися до кампусу. Тож KSE організувала трансфери з Позняків, Лісової, Троєщини та Печерська, а також між кампусом і готелем. Маршрути переглядали залежно від попиту, за потреби додавали рейси або змінювали графік. З 2 лютого до 7 березня 2026 року транспорт забезпечив 1 527 пасажирських поїздок.

Чи були виправданими такі витрати? У KSE переконані, що так. «Коли вдома немає тепла й води, а дістатися до роботи чи навчання складно, більшість зусиль витрачається на розв’язання побутових проблем», — пояснюють в університеті. Допомагаючи людям впоратися з ними, KSE водночас зберігала можливість продовжувати роботу й навчання.

Загалом зимова програма, реалізована за підтримки донорів, охопила 524 людини, зокрема понад 160 працівників. За оцінками університету, завдяки цим заходам вдалося зберегти від 7 500 до 15 000 годин роботи й навчання.

Досвід тієї зими змінив і підхід KSE до підготовки на майбутнє. «Головний висновок минулої зими — підтримку потрібно готувати завчасно, але залишати можливість швидко змінювати рішення», — пояснюють в університеті.

Тому до зими 2026–2027 років тут запустили KSE Team Support — програму регулярного збору інформації про обставини та потреби студентів і працівників. Вона має допомагати університету діяти ще до того, як труднощі стануть критичними.

«Для мене надійність роботодавця у 2026 році — це здатність зберігати для людей опору й передбачуваність там, де зовнішнє середовище цього давно не гарантує. Під час війни це вже частина управлінської моделі: організація має розуміти, які ризики реально б'ють по людях, і заздалегідь будувати під них рішення», — говорить Сергій Береснев, директор департаменту HR Kyiv School of Economics.

Де закінчується відповідальність роботодавця за безпеку своїх людей?

Здавалося б, компанія має забезпечити належні умови праці, подбати про захист на робочому місці та підготуватися до можливих загроз. Але війна не зважає на межі між професійним та особистим життям.

Пошкоджена квартира, вибиті вікна чи втрата житла — це насамперед особиста біда людини. І водночас обставини, які впливають на її можливість працювати та повертатися до звичного життя. Роботодавець не може запобігти всім цим загрозам. Проте деякі компанії знаходять способи зменшити їхні наслідки.

Співробітниця міжнародної гуманітарної організації ACTED розповіла у Threads про встановлення захисної бронеплівки на вікнах помешкань працівників.

А на металургійному комбінаті «Запоріжсталь» допомагають працівникам, чиї оселі вже постраждали від російських обстрілів. За даними підприємства, станом на жовтень 2026 року фінансову допомогу на відновлення житла отримали 378 працівників. Загалом із початку повномасштабного вторгнення комбінат спрямував на це майже 8,5 млн грн.

«Нова пошта» запровадила довгострокову допомогу дітям, чиї батьки були співробітниками компанії та загинули внаслідок російських атак. Як повідомляло Gwara Media, компанія виплачує кожній дитині 10 000 грн щомісяця до повноліття, а також передбачила грант на навчання розміром 12 500 доларів.

У цьому можна побачити певну зміну суспільної ролі бізнесу. Компанії допомагають людям із житлом, транспортом, фізичною безпекою — питаннями, які зазвичай виходять далеко за межі відповідальності роботодавця. Подекуди це нагадує функції, які ми звикли пов'язувати з державою. Звісно, бізнес не може й не має її замінювати. Але під час війни деякі компанії стають для працівників ще одним джерелом допомоги там, де самотужки впоратися надзвичайно складно. 

Що насправді робить компанію надійною

На перший погляд, наші співрозмовники говорять про різне. Анастасія Мондриївська з Englishdom цінує роботодавця, який не намагається прописати регламенти на всі випадки життя, а виявляє гнучкість там, де не діють правила. Сергій Береснев із KSE говорить про опору й передбачуваність, про ризики, до яких потрібно готуватися заздалегідь.

Та історії компаній, про які ми розповіли, показують: ці підходи не суперечать один одному. Навпаки, вони доповнюють розуміння надійності.

Передбачуваність — це те, що можна забезпечити завчасно: резервне живлення, укриття, бронеплівка на вікнах. Або довгострокові зобов'язання, як-от щомісячні виплати дітям загиблих працівників і гранти на навчання. Людині важливо знати, на що вона може розраховувати, й що обіцянки роботодавця не залишаться лише словами.

Але війна раз у раз створює ситуації, яких не передбачить жоден план. Прорвані труби, пошкоджена квартира, перебої з транспортом. Що ще на нас чекає попереду? Навіть ретельна підготовка не дає відповіді на всі можливі обставини.

Тут і потрібна гнучкість: можливість узяти додатковий вихідний, терміново поселити людей у готелі, змінити маршрути трансферів відповідно до їхніх потреб.

Одне без іншого не працює. Без підготовки гнучкість ризикує перетворитися на імпровізацію, на яку складно розраховувати. Без гнучкості навіть продуманий план може виявитися непридатним у непередбачуваній ситуації. Недарма головний висновок минулої зими в KSE звучить саме так: «Підтримку потрібно готувати завчасно, але залишати можливість швидко змінювати рішення».

Тож надійний роботодавець — не лише той, хто підготувався до можливих криз, і не лише той, хто готовий допомогти, коли вони настають. Важливе вміння поєднувати обидва підходи: виконувати взяті зобов'язання й водночас знаходити рішення там, де звичних правил уже недостатньо.

Мабуть, саме так і проявляється готовність робити більше, ніж від тебе очікують.


А що для вас означає «надійний роботодавець»? Діліться своїми історіями в коментарях!