У статті 6 закону визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників під час воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Мінекономіки пояснює, що ця норма у нинішніх умовах підлягає застосуванню замість положень частини першої статті 50 КЗпП: «Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень».

Але роботодавцям потрібно врахувати, що зараз збільшення нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень є їхнім правом, а не обов’язком.

«Таке збільшення повинно бути обґрунтованим насамперед потребою ефективної діяльності відповідного підприємства, установи, організації в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення», — йдеться в коментарі.

Важливо, що тарифну ставку оплати праці, оклад потрібно встановлювати, виходячи із затверджених роботодавцем норм тривалості робочого часу, які можуть сягати 60 годин на тиждень.

Також у коментарі наведені норми КЗпП, які не діють на період воєнного стану. Це:

  • скорочення робочого дня на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів;
  • тривалість робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин;
  • обмеження граничних норм позанормових робіт;
  • перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
  • заборона залучення до робіт у вихідні, святкові та неробочі дні та компенсація за це.

Джерело: Директорат розвитку ринку праці та умов оплати праці Мінекономіки

Читайте також