Обговорюючи питання дефіциту кадрів та вдаючись до дискусій щодо доцільності залучення іноземного капіталу, важливо не забувати про покращення умов праці для тих працездатних людей, які залишилися в країні.

Як зазначила Дарія Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України:

«Міграція — наша нова реальність. Тож важливо усвідомити, що Україна конкурує зі всім світом і за власних громадян, і за іммігрантів, які нам знадобляться для відбудови країни після завершення війни».

У цій новій реальності, коли роботодавцям доводиться боротися за працівників і докладати значних зусиль для їхнього найму та утримання, важливо звертати увагу на очікування самих шукачів та на демографічну картину, що склалася:

«Роботодавцям варто розуміти, що Україна має велику кількість громадян, які є виключеними з ринку праці. Щонайменше 1 млн людей з інвалідністю могли б працювати й часто мають бажання це робити, але не мають можливості. Те ж саме стосується приблизно 700 тис. внутрішньо переміщених осіб, людей старшого віку та ветеранів, які будуть повертатися з війни. Велика категорія кандидатів на ринку праці — жінки, молодь», — зазначила Дарія Марчак у коментарі для Work.ua.

Але ми бачимо багато невідповідностей між очікуваннями шукачів та тією реальністю, яка зараз є на ринку праці. Для усунення таких розривів Work.ua спробував проаналізувати, де саме виринають розбіжності. Бо якщо ми хочемо разом ефективно розв’язувати проблему, маємо знаходити компроміси, які враховують інтереси обох сторін.

Очікування шукачів

Шукачі активно підіймають дискусію щодо доцільності відвідування офісу під час війни, оскільки все більше роботодавців у вакансіях вимагають присутності в офісі повний робочий день.

Водночас опитування, яке Work.ua проводив у квітні 2024 року, показує, що 45% шукачів прагне працювати віддалено, якби їхня посада передбачала це. А однією з найбажаніших негрошових переваг вважають гібридний формат роботи (коли працівники можуть відвідувати офіс або за бажанням, або декілька разів на тиждень у фіксовані дні).

Реальність

У тому ж опитуванні від квітня 2024 року згадується, що інтенсивність найму на посади, які передбачають дистанційну зайнятість, зменшилася. Припинили наймати працівників на віддаленку 66% роботодавців. А у більшості вакансій пропонується фіксований графік.

Цікаво те, що майже половина роботодавців (41%) самі помічають — на вакансії з віддаленою зайнятістю надходить більше відгуків і такі пропозиції роботи вдається швидше закривати.

Ключові помилки в очікуваннях

Попри те, що вакансії з поміткою «Дистанційно» швидше отримують відгуки й легше закриваються, усе більше роботодавців прагнуть повернути працівників в офіс. Щоб з’ясувати, чому так відбувається, Work.ua провів опитування.

Опитування проводилося в грудні 2024 року. У ньому взяли участь 370 роботодавців.

Опитування проводилося в грудні 2024 року. У ньому взяли участь 370 роботодавців.

З опитування бачимо, що роботодавці наполягають на присутності працівників в офісі, здебільшого з метою кращої командної взаємодії, збереження корпоративної культури та для полегшення управління та координації роботи.

І це прийнятне бажання, бо особиста взаємодія сприяє зміцненню командного духу, оперативному розв’язанню робочих питань та підвищенню рівня залученості працівників. А все це дійсно важливо в умовах, коли для того, щоб вижити, бізнес має збільшити свої показники у два, три, а то й більше разів від довоєнних. Тому працювати доводиться більше та старанніше, але без злагодженої та заохоченої команди це вкрай важко.

Однак це бажання буде ефективним лише тоді, коли роботодавці врахують реальні потреби працівників і створять умови, які компенсують виклики, пов’язані з роботою в офісі.

Ми провели опитування серед шукачів та запитали: «Якщо робота може бути дистанційною, але роботодавець наполягає на офісі, які умови для вас є обов’язковими?» і отримали такі відповіді:

Опитування проводилося в грудні 2024 року. У ньому взяли участь 708 шукачів.

Опитування проводилося в грудні 2024 року. У ньому взяли участь 708 шукачів.

Як можемо побачити з результатів опитування, пріоритети шукачів спрямовані на гнучкість роботи, збільшення зарплати та безпековий фактор на робочому місці.

Можливість мати гнучкий графік та гібридний формат отримав найбільше голосів (25%) і навіть переважає фінансовий стимул (20%), який завжди був на першому місці.

Ми також опитали шукачів, чому вони віддають перевагу гнучкому графіку та гібридному формату роботи.

Опитування проводилося в грудні 2024 року. У ньому взяли участь 1 186 шукачів.

Опитування проводилося в грудні 2024 року. У ньому взяли участь 1 186 шукачів.

Працівникам зараз вкрай важливі баланс між роботою та особистим життям (28%), а також можливість вибирати, у який час і де саме працювати, щоб виконувати роботу продуктивніше (16%).

Це вже не забаганка, а стала потреба: розпочати роботу пізніше, особливо після безсонної ночі через ракетно-дронові атаки, або раніше закінчити, бо здебільшого дитячі садочки зачиняються швидше за кінець робочого дня тощо.

Перевтома — очікуваний виклик під час війни. 16% респондентів зазначили, гнучкий графік або гібридний формат допомогли б уникнути виснаження, спричиненого жорстким розкладом. Традиційний графік роботи був цілком ефективним у відносно спокійні часи, але зараз стрес і тривожність — супутники кожного українця. І вони теж забирають сили.

Раніше ми проводили серію опитувань, щоб зрозуміти, чи «вивозять» зараз українці повноцінний робочий ритм. Як висновок: 57% українців імітують продуктивність на роботі, а 63% хочуть спати посеред дня.

Потреба мати укриття в офісі викликана зовнішніми обставинами, які підштовхують шукачів більше задумуватися про власну безпеку, спокій, про свої цінності та пріоритети. Наприклад, користувачка Linkedin, яка вже 3 роки працює в гібридному форматі ділиться:

«А ще я сумніваюся, що кожна компанія, яка насильно заганяє всіх працювати в офісі, може створити з нього справжню фортецю у разі блекаутів та обстрілів».

І якщо роботодавцям вдалося облаштувати офіси так, щоб вимкнення світла не перешкоджали роботі, то з безпековим фактором набагато складніша ситуація. З понад 80 тисяч вакансій на Work.ua, лише майже у 700 є згадка про наявність укриття.

Ми також запитали компанії, сфера діяльності яких дозволяє дистанційний формат, що вони пропонують працівникам, щоб мотивувати їх повернутися до роботи в офісі:

Опитування проводилося в грудні 2024 року. У ньому взяли участь 756 роботодавців.

Опитування проводилося в грудні 2024 року. У ньому взяли участь 756 роботодавців.

Бачимо, що гнучкий графік та гібридний формат пропонує більшість роботодавців. І ця перевага збігається з очікуваннями шукачів.

Водночас компанії розраховують, що присутність працівників в офісі сприятиме кращій згуртованості та взаємодії у командах. Але при цьому найчастіше або не запроваджують жодних мотиваційних заходів, або використовують поверхневі переваги, такі як безкоштовні кава, чай та смаколики, коли після гнучкого графіка та гібридного формату, наступними важливими пріоритетами для кандидатів є підвищення зарплати та наявність укриття.

Далі також спостерігаємо значні розбіжності у підходах. Роботодавці намагаються мотивувати працівників відвідувати офіс через корпоративи та тренінги, які для шукачів мають найменший пріоритет. Натомість важливіші стимули, як-от компенсація витрат на транспорт і харчування чи покращення соціального пакета, практично не враховуються.

Які підходи до умов роботи варто переглянути

Для ефективного повернення працівників в офіси потрібен комплексний підхід, який враховує справжні потреби шукачів і змінює акцент із поверхневих бенефітів на реальні переваги:

  1. За можливості забезпечити вибір формату роботи (дистанційно, офіс або гібрид). Особливо у випадках, коли немає можливості облаштувати офіс так, щоб працівники могли почуватися в безпеці під час повітряних тривог, ракетно-дронових атак. Також це буде додатковим стимулом відгукнутися на вакансію тим громадянам, які виключені з ринку праці: людям з інвалідністю, ВПО, ветеранам, жінкам та студентам.
  2. Подбати про безпеку робочого простору, якщо немає можливості забезпечити дистанційний або гібридний формат роботи. Бо укриття — це не конкурентна перевага, а мінімальний стандарт, якого працівники очікують від відповідального роботодавця.

Ведення бізнесу під час війни — надскладне завдання. Роботодавці стикаються з безліччю випробувань, щоб іноді мінімально залишитися на плаву. Водночас через дефіцит кадрів доводиться докладати більше зусиль для залучення та утримання працездатних громадян з урахуванням їхніх потреб і очікувань. Бо лише за умов адаптації до нових реалій можна забезпечити стабільність бізнесу та сприяти відновленню економіки.