Чому в Україні впали зарплати

Воєнний напад росії на Україну безумовно вплинув на економіку країни та ринок праці. Пояснюємо, через що саме впала заробітна плата.

Під час проведення вебінару «Швидка допомога з пошуку роботи» учасники заходу мали можливість ставити запитання, які їх бентежать зараз найбільше. Одне з найпоширеніших було пов’язано з падінням заробітної плати, бо внаслідок війни чимало українців отримують скорочений дохід.

Щоб розібратися у питанні, Work.ua поспілкувався з економістом Михайлом Крапивком і проаналізував макроекономічний та монетарний огляд від Нацбанку України.

Вплив еміграції та скорочення економіки

Ринок праці сьогодні зазнав значних змін через вплив еміграції. Велика частина людей, здебільшого жінки з дітьми, покинули свої місця проживання та переїхали в іншу частину Україну або за кордон. За словами Михайла Крапивка, вони частково звільнили свої робочі місця, на які зараз росте попит від людей, котрі мігрували зі сходу в центр і на захід України. І начебто оплата праці повинна підвищитися, але є фактори, які цьому заважають.

Головний фактор — скорочення економіки: зменшується кількість робочих місць у торгівлі, побутових послугах, освіті, туризмі, виробництві та інших сферах.

Через те, що роботодавці зазнали негативного впливу війни, частина економіки досі не працює: більшість споживачів втратила можливість купувати товари та послуги, знизилися обсяги експорту. Через це комерційна діяльність великої частки компаній не повернулася до довоєнного рівня.

Бізнесу доводиться зменшувати витрати та скорочувати розмір заробітних плат як чинним, так і новим працівникам. Також ці фактори сприяли тому, що зараз ринок праці належить роботодавцям, а в деяких компаніях критерії відбору стали жорсткішими.

Згідно з дослідженням Work.ua, усім довелось спочатку зупинити наймання, оптимізувати персонал, переформатувати діяльність з фокусом на ефективність, щоб врятувати бізнес. Зарплати намагались утримувати, але вдавалися до випадків зменшення на 15-30% коштом ставки або відключення бонусної частини.

Водночас внутрішньо переміщені особи шукають робочі місця на підконтрольних Україні територіях. Здебільшого ВПО готові йти на меншу оплату праці, вони влаштовуються на тимчасово вільні робочі місця тих, хто виїхав.

До того ж Нацбанк зазначає, що зростання кількості вакансій суттєво поступається приросту резюме. ​За словами CEO Work.ua Артура Міхна, позитивна новина — кількість вакансій продовжує зростати на 10% за тиждень, і сьогодні їх вже понад 25 000.

Щодня сайт Work.ua відвідує вже понад 0,5 млн людей, а кількість відгуків має рекордні показники — 100 000 відгуків на день.

Також в огляді НБУ зазначається, що більшість підприємств не в змозі виплачувати зарплату на довоєнному рівні.

За різними опитуваннями, падіння зарплат у приватному секторі в середньому становило від 25% до 50% як порівняти з довоєнним часом. Найбільше таких у видобувній промисловості та будівництві.

Поступово зростає частка підприємств, що зменшили оплату праці на 10–50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі. Сільськогосподарські підприємства переважають серед тих, хто не змінив або навіть підвищив зарплати.

Дещо краща ситуація в бюджетному секторі — персонал частково відправляли в простій з виплатою 2/3 зарплат.

Реальні зарплати зменшилися

На заробітну плату впливає безліч чинників. Безумовно, війна запустила ланцюг змін, які на собі може відчути кожен українець.

За словами економіста, додаткові чинники падіння зарплат — девальвація, тобто ослаблення курсу гривні стосовно «твердих» валют, та інфляція (зростання загального рівня цін).

За даними НБУ, інфляція в Україні далі пришвидшується передусім через:

• порушення виробничих та логістичних шляхів;
• руйнування потужностей та інфраструктури;
• окупацію територій.

Як наслідок, виникають локальні та тимчасові дефіцити, наприклад пального та солі, збільшуються витрати бізнесу, зростають ціни на окупованих територіях.

Якщо у працівників навіть не скорочувалася номінальна зарплата, реальна зарплата все одно зменшилася. Бо купувати та отримувати послуги доводиться вже за збільшеними цінами, як порівняти з довоєнним часом.

Довідка:

Номінальна заробітна плата — це буквально та сума грошей, яку працівник отримує за відповідний проміжок часу. Наприклад, якщо роботодавець платить вам 15 тисяч грн в місяць за роботу, ваша номінальна заробітна плата становить саме ці 15 тисяч грн.

Реальна заробітна плата вираховується не в кількості грошей, отриманих за відповідний проміжок часу, а в кількості товарів і послуг, які можна придбати на цю зарплату. Реальна зарплата прив’язана до цін на споживчі товари та послуги.

Читайте також

• Як говорити про гроші з майбутнім роботодавцем зараз, коли війна. І чи доцільно це
• 10 актуальних запитань, які виникають у працівників у воєнний час