Що «не так» з ВПО: чому їх уникають роботодавці

Хто винуватий, що внутрішнім переселенцям в Україні тяжче знайти роботу (і чи справді тяжче)? Чи погіршилася ситуація за час війни? А після повномасштабного вторгнення? Хто тут більше страждає, ВПО чи роботодавці? Як кандидатам покращити пошук роботи, а компаніям впоратися з ризиками й знайти вигоди в наймі переселенців? На усі ці питання спробуємо відповісти у статті.

Де ми зараз

Щоб окреслити стан речей та болі, які турбують роботодавців та шукачів-ВПО, ми поговорили із Наталею Лабою, рекрутером ГО «Платформа трансформації», проєкту з працевлаштування Work Service Lviv із досвідом 12 років на ринку праці. Наталя — спікерка проєкту з працевлаштування ВПО, тож знає, яка ситуація зараз.

Наталя Лаба: рекрутер ГО «Платформа трансформації», проєкту з працевлаштування Work Service Lviv

Про зміни в ставленні до ВПО з початку війни

— У 2014 році шукати роботу, якщо ти ВПО, було не так просто. Чи помітили ви покращення ситуації відтоді?

— Проводивши в період війни до 100 співбесід на місяць як рекрутер проєкту з працевлаштування Work Service Lviv, я можу дати оцінку з власного досвіду.

Чому роботодавці уникають кандидатів-переселенців

— Чи правда, що роботодавці можуть насторожено ставитися до кандидатів-ВПО? Ми чули думки: ніби такі шукачі ненадійні, бо в будь-який момент можуть поїхати додому або вирішити переселитися в інше місто. Або що з оформленням переселенців багато мороки. Чи це відповідає дійсності?

— Насправді на ринку праці на сьогодні є різна інформація: від настороженості працедавців відносно кандидатів-ВПО, до бажання працевлаштувати саме такого шукача.

Якщо розібратися з питанням саме настороженого ставлення до кандидатів, які вимушено переїхали з рідного міста через повномасштабне вторгнення, то так, такі думки існують. Проте причиною того стало, що дійсно є ще невпевнені у місці проживання кандидати, а також такі, хто і до періоду повномасштабної війни був безвідповідальним працівником. Останні своїми ж неаргументованими діями змусили деяких працедавців упереджено ставитися й до інших кандидатів-переселенців.

Усе це сталося через події весни-осені 2022 року, коли більшість людей насправді не знали, чи лишаться надовго, вивчали міста, в яких можуть зупинитися, стабілізувалися. Подекуди ставалося, що працедавець ризикував і хотів допомогти, працевлаштував. А кандидат, пропрацювавши 1-2 місяці, звільнявся, бо змушений був переміщатися або в інше місто, або й то й виїздити за кордон. Бо в першу чергу люди керуються безпекою для себе і своєї сім’ї.

Були ще такі кейси, як, наприклад, неможливість дитину влаштувати в садочок чи в школу. Тоді вимушеним переселенцям знову доводилося переїжджати в інше місце, кудись, де є можливість продовжити освіту дітей, де вже живуть друзі, родичі. Роботу в такому разі теж доводилося полишати.

Що переконає роботодавця передивитися таке ставлення

— Чому роботодавцям варто відкинути упередження і більше брати на роботу ВПО?

— Однією з переваг для працедавця є те, що набули чинності нові зміни, внесені Кабміном до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат за оплату праці ВПО (№ 331 від 20.03.2022 р.). Було збільшено розмір компенсації роботодавцям за найм ВПО.

Відповідно до цих змін, роботодавцям за кожного найнятого ВПО будуть збільшені виплати щомісячних компенсацій з 6 500 грн до 6 700 грн впродовж 2 місяців.

Ще однією з переваг є тривалість робочого часу кандидата ВПО: на час дії воєнного стану для вимушених переселенців скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються тривалості роботи. Працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, але й на більшу тривалість робочого часу.

Якщо враховувати тренди ринку праці в особистих компетенціях шукачів, які є вимушеними переселенцями, то серед основних — гнучкість і бажання вчитися нового. Що зараз і намагаються робити кандидати зі статусом ВПО — досвід роботи, який вони мали у своїх містах, суттєво відрізняється від умов ринку праці в тих містах, де вони опинилися. Особливо відчутним це було для людей з Маріуполя, які перемістилися на Захід України й змушенні були докорінно змінити професію, пройти профорієнтацію.

Наша ГО «Платформа трансформації» допомогала з перекваліфікацією та вибором курсів, часто люди йшли навчатися на майстра манікюру, майстра-перукаря, опановували бухгалтерію, маркетинг тощо.

— Як переселенцеві у розмові телефоном чи на співбесіді переконати роботодавця, що він серйозно налаштований на роботу, працюватиме не гірше за місцевих?

— Перш за все рекомендую бути максимально відкритим та щирим у розповіді про свої плани та очікування. Кандидат має сам надати детальну інформацію про те, як довго планує затриматися в даному місті і яка вагома причина може викликати рішення про переїзд та відповідно звільнення з даної компанії.

Чому ще ВПО тяжко шукати роботу

— Які психологічні барʼєри заважають самим переселенцям шукати роботу на новому місці? Як їх побороти?

— Першим бар’єром, з яким ми з командою, що займається допомогою внутрішньо переміщеним особам, стикаємось — це страх кандидата не бути почутим роботодавцем, невміння презентувати себе. Проте завжди, говорячи з шукачем, ми наголошуємо, що саме страх дає нам можливість діяти. Головне — зрозуміти себе, свої перспективи на ринку праці: «Ким я можу бути, щоб бути ефективним працівником?»

Великим бар’єром, проте не психологічним, а професійним, є незнання, як діяти під час пошуку роботи. А треба просто навчитися грамотно скласти резюме (сьогодні це must have, особливо для кандидатів ВПО) та писати мотиваційнісупровідні листи. В такому листі кандидати можуть розповісти про себе як про шукача більше, ніж просту інформацію, яку вказують у своєму резюме. В Україні практика надсилання супровідного листа тільки набуває популярності, в ЄС це вже є загальноприйнятим правилом ділової етики.

Також не варто забувати про розгубленість тих людей, які втратили все: житло, звичні умови та свої можливості. Їм важче зосередитися і виконувати завдання, до яких, здавалося б, звикли. Це, так би мовити, реакція на тяжкий стрес і порушення адаптації в нових умовах.

Хотіла б відзначити також відчуття незахищеності та стан жертви.

Куди можна рухатися

Отож, які висновки з розповіді Наталі можна зробити та які поради додати ⬇️

Що означає бути переселенцем? Попри власне бажання покинути місце, до якого звик чи звикла, постійно перебувати у підвішеному стані й не знати, можливо, завтра доведеться знову переїхати й перевезти родину, близьких та ще раз змінити все. Коли єдине, що ти хочеш, — це повернути своє життя, й навіть думка про пошук постійного житла, школи для дітей, роботи в місті тимчасового перебування здається програшем. А тим часом конкуренція на ринку праці все ще відчутна, вимоги до фахівця можуть відрізнятися від тих, що були в рідному місті, й не всі роботодавці готові найняти ВПО.

Що означає взяти на роботу переселенця? Ризик. Постійні побоювання, що сьогодні працівник є, а завтра вже його не буде. Потреба перенавчати нового співробітника. Можливі проблеми при оформленні, якщо робітнику так і не вдалося нормально звільнитися, а його попередня компанія в окупації чи гірше того — знищена.

Як ще переселенцеві побороти перепони на шляху до нової роботи? Корисні посилання та поради

Не знаєте з чого почати пошук? Не впевнені, що стара професія «спрацює»? Пошукайте тренінги чи консультації з працевлаштування, профорієнтації, навчальні курси для внутрішньо переміщених осіб. Такі заходи зазвичай безкоштовні й можуть проходити як офлайн, так і онлайн. (Наприклад, заходи від Work Service Lviv, «Життєлюба», гуманітарні хаби для переселенців з Луганщини.)

Якщо складнощі в пошуку роботи повʼязані із вашим загальним психологічним станом, зверніться до організацій, які надають безкоштовну психологічну допомогу переселенцям. (Наприклад, Восток SOS, «ЯМаріуполь», «Рокада».)

Маєте проблеми в Юридичному полі? Ряд громадських організацій проводить безкоштовні юридичні консультації. (До прикладу, вже згадувані Восток SOS та БФ «Право на захист», які також запустили телеграм-бот «Юридичний порадник для ВПО», куди можна звертатися 24/7.)

Також можна звернутися у відділення державного центру зайнятості — там допоможуть оформити статус безробітного, щоб отримувати допомогу від держави, запропонують вакансії. Служба зайнятості теж допомагає з профорієнтацією.

Шукайте роботу не тільки через службу зайнятості, а й самостійно. Спробуйте переглянути вакансії на віддаленці. Обовʼязково подивіться пропозиції за вашою спеціальністю та оновіть своє резюме на Work.ua відповідно до них. При відгуку в супровідному листі згадайте, що ви вимушено переїхали та про плани на найближче майбутнє.

Як ще роботодавцеві уникнути ризиків при працевлаштуванні ВПО? Кілька ідей

Боїтеся, що кандидати-ВПО швидко поїдуть? Запропонуйте їм:

роботу не на повну ставку (наприклад, розділіть по 0,5 ставки на двох спеціалістів — місцевого жителя та переселенця);

віддалену роботу.

Переживаєте, що ваш кандидат не остаточно звільнився з попереднього місця роботи, а його знищено чи окуповано? Насправді звільнення в такому разі не так складно оформити. Якщо ваш шукач ще цього не зробив, то міг просто не розібратися у процесі, допоможіть йому.

Боїтеся фінансових втрат? Не забувайте, що держава фінансово підтримує компанії, які працевлаштовують внутрішньо переміщених осіб.

Не готові донавчати фахівців, навіть якщо вони вже мають релевантний досвід? Можливо, дарма. Адже наразі на ринку праці може постати проблема кадрового голоду і найм ВПО допоможе її подолати. Що вигідніше для компанії: донавчити працівника чи навчати з нуля?

Сподіваємося, ця стаття допоможе вам чи то ви шукач, чи роботодавець. Гуртуймося, підтримуймо одне одного, перемога щодня ближча!