Змусити окрему людину чи конкретний бізнес перейти на українську — неможливо, але можливо показати, що наша мова прекрасна, спілкуватися нею модно та перспективно. Ділимося, як це успішно робить компанія з російськомовного регіону.

«Міністерство дверей» — український виробник вхідних дверей. У перші дні повномасштабного вторгнення рф компанія вирішила допомагати жителям міст, які найбільше постраждали від воєнних дій, відправляла двері до Бучі та Ірпеня, робила металеві «їжаки» і пластини для бронежилетів.

Однак у «Міністерстві дверей» не забували вести боротьбу й на іншому важливому фронті — мовному. У російськомовному Кам’янському, Дніпропетровської області, де розташоване виробництво, це не надто проста справа. Але немає нічого неможливого.

Про те, чому важливо для людей і бізнесу переходити на українську мову та як компанія прийшла до такого рішення, Work.ua попросив розповісти її засновника Сергія Панченка.

Сергій Панченко
Сергій Панченко
засновник виробничої компанії з власною торговою маркою «Міністерство дверей»

«Мова — це перше, що ми повинні в собі удосконалити»

Перехід на українську компанія «Міністерство дверей» зробила ще до початку повномасштабної війни. Цьому посприяв Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» — документація велася згідно із законодавством державною мовою.

А от особистісне усвідомлення, що настав час змін, у кожного працівника відбувалося поступово та індивідуально. Проте після 24 лютого більшість наших колег перейшли на українську і в особистому, і в діловому спілкуванні. Бо зрозуміли, що розмовляти мовою агресора — означає ідентифікувати себе з ворогом.

Мовне середовище в компанії формувалося поступово. Велика частина топменеджерів вирішили спілкуватися державною мовою та бути прикладом для колег. Потім деякі працівники офіційно заявили на особистих сторінках у Фейсбуку про перехід на рідну мову, тим самим закликаючи інших переходити на українську.

Коли створюється середовище, яке стимулює до певних змін, перехід не відчувається так гостро.

Я намагаюся дивитися на цей процес ще ширше. Наприклад, «Міністерство Дверей» планує розвивати експорт, виходити на ринок Євросоюзу. Вважаю, що все українське має бути якісним, досконалим. І мова — це перше, що ми повинні в собі удосконалити.

Мовний перехід не потребує значних ресурсів. Наш ресурс — це бажання бути на рідній землі, у своїй незалежній і вільній країні. Створювати для українців тепло і затишок у домівках, надавати робочі місця й стабільність працівникам, розвиватися. Зараз ми всі зрозуміли, що зміни неминучі та вкрай важливі.

Як компанія популяризує українську серед співробітників

З власного досвіду скажу, багато що залежить від власника компанії.

Я показую команді, партнерам, друзям, що перейти в спілкуванні та веденні бізнесу на українську мову — означає зберегти нашу державність і наблизити Перемогу.

Одного дня я запропонував команді вийти із зони комфорту й назавжди відмовитися від мови агресорів. Щоб спонукати колег не тільки спілкуватися, а захоплюватися українською ми запровадили «Правило понеділка». Це день, коли ми вивчаємо правила вживання українських слів, читаємо книжки, написані українською, та обговорюємо їхній зміст. Комунікуємо в месенджерах, публікуємо новини на сторінках соціальних мереж, проводимо ділові ігри та майстер-класи для працівників винятково українською.

Також відсвяткували День поліпшення ділового спілкування, День рідної мови. Надалі хочемо зробити їх традиційними. Також плануємо створити office-bookcrossing книжок сучасних українських письменників, інтелектуальні вікторини, ролики українською (їх будуть транслювати в корпоративних авто, які розвозять працівників виробництва та офісу).

Замість висновку

Складні часи народжують сильних, вольових людей, і ми всі це відчули під час російської навали. Зараз Україна та українці є символом Свободи для всього світу, й 100 % потрібно підтримувати професійний та культурний фронт, не залишаючи ворогу жодного шансу.

Більша частина бізнесу в Україні сьогодні є повністю українізованою, і це прекрасно.

Але вагатися — означає підтримувати агресора. Прибічники російської мови та фрази «Какая разніца?», на мою думку, комплексують із приводу свого небажання змінюватися й так будують соціальні бар’єри.

Змусити перейти на українську — неможливо, але можливо показати, що наша мова прекрасна, спілкуватися нею модно та перспективно.

І 24.02.2022 — найкраще нагадування того, що час повернутися до джерел. Це питання громадянської позиції. Тож будьте твердим у своєму рішенні й переходьте на українську, на сторону добра.


Читайте також



Щоб залишити коментар, потрібно увійти.