Проте помилки ще варто вміти визнавати та правильно з ними працювати. Мене звуть Олександра Лєтова, я маркетолог Work.ua і сьогодні розповідаю, як справляюся з власними помилками та чого на них вчуся.

Олександра Лєтова
Олександра Лєтова
Маркетолог Work.ua 

Рутинні помилки

Коли майже п’ять років тому я прийшла на роботу в компанію, моєю задачею було написання статей до цього самого розділу. Одного разу ми розіслали дайджест, в якому поставили одну й ту саму статтю на перше і на друге місце. Тобто підписники отримали дві ідентичні статті в одному листі. З одного боку, це було невелике непорозуміння. З іншого — я розуміла, що єдине, чого від мене чекають — круті дайджести. І я налажала у найпростішому завданні.

Тоді я запам’ятала, що:

а) перевіряти потрібно навіть перевірене, якщо після останньої перевірки ми додали зовсім несуттєві зміни;

б) не можна дивитися на будинок у вогні. Помилку треба хоча б спробувати виправити, попри страх, невпевненість тощо. Того дня я не одразу спитала у програмістів, чи можна якось зупинити розсилання. Мені сказали, що я запізно прийшла, а раніше — можна було б. Тож навіть у стані афекту краще робити хоч щось, ніж просто жаліти себе і впадати у відчай.

Коли настав час сказати про помилку керівництву, ми з колегою вже мали висновки:

  • щоб такого не трапилося, будемо ретельніше перевіряти та не покладатися на випадок — загальний урок;
  • більше ніколи не вставляємо іншу статтю в якості «заглушки», щоб провести тестування — тестуємо одразу готовий варіант — конкретний урок;
  • навіть другу статтю з тим самим контентом люди все одно читали — висновок цікавий, хоча і не до кінця зрозумілий, — урок для розвитку.

Що робити, коли помилка досить значна

Щобільше ти робиш, то більше помиляєшся. І з цим можна жити.

Але щоб з цим жити, варто навчитися правильно використовувати помилки та правильно доносити інформацію до керівництва.

Якщо ви припустилися помилки, яка вплине на важливі результати або зупинить чи змінить якусь задачу, сповістіть про це керівництво. Не задля того, щоб показати, який ви лузер та щоб вас посварили. А для того, щоб керівництво було в курсі нових обставин та могло своєчасно скорегувати плани.

Проте в такому випадку також варто не просто приходити з винуватим обличчям. А приходити з планом дій.

  • Розкажіть максимально конкретно, що саме сталося. Не зосереджуйтеся на причинах — я не встиг, таблиця не завантажувалася, інтернет не працював — про це зможете поговорити потім. Спочатку — самі факти.
  • Розкажіть, на що це може вплинути, на вашу думку, кого треба попередити.
  • Видайте план дій по запобіганню катастрофи. Скажіть, що ви вже зробили, щоб уникнути катастрофічних наслідків, що плануєте зробити.
  • Спитайте думку шефа, що ще варто вдіяти, аби взяти ситуацію під повний контроль.
  • Тепер можете пояснити причини виникнення помилки.

Ну а потім — зробіть із помилки правило, висновок, який назавжди залишиться з вами. Краще — у письмовому вигляді. Ще краще — транслюйте його колегам. Навчатися на чужих помилках значно приємніше, ніж на власних :)


І пам’ятайте: коли ви детально розбираєте помилки з колегами чи підлеглими, ви знаходите точки зростання та допомагаєте компанії в цілому навчатися та розвиватися.

Читайте також