Просимо, не дивуйтеся завчасно, у статті не буде про інтим. Ну майже! 🙂

Торік видавництво #книголав випустило «гаряченьку» книжку психологині та сексологині Лорі Мінц «Кінчай! Твоє право на задоволення» в українському перекладі від Наталі Палій.

Автори Work.ua не оминули увагою це видання (ну а що такого 😉) й під час прочитання знайшли у книзі низку чудових порад. Це навички комунікації й методи, які допоможуть зробити так, щоб спілкування навіть на найнезручніші теми було легким та результативним. Вони такі прості й доцільні, що ми вирішили: «Ці навички мають опанувати якомога більше людей», — і підготували цю статтю.

У ній ми не станемо зосереджуватися на темі комунікації між коханцями, а поговоримо про спілкування загалом.

Усвідомте, чого хочете, й дозвольте собі це висловити

Перш ніж починати серйозну розмову на будь-яку тему, зрозумійте, якого результату ви очікуєте, чого хочете досягти. Спочатку варто осягнути власні бажання, потім набратися сміливості й висловити їх прямо, а потім спитати, чого хоче співрозмовник. До речі, через виховання та інші фактори багато людей несвідомо поводяться так, щоб задовольнити інших, навіть якщо ті не заявили, чого саме прагнуть.

Приклад: колега таємно хотів, щоб ви пішли з ним на зустріч з клієнтами, а ви замість того всі вихідні складали для нього інструкцію, як з тими клієнтами спілкуватися. В результаті: колега незадоволений, бо не отримав підтримки на зустрічі, а ви — бо не відпочили, коли мали б.

«Знати, чого хочеш (і загалом, і в сексі) — ось те, чого не роблять багато жінок. Часом ми настільки зосереджені на намаганні задовольнити інших, що навіть не знаємо, чого бажаємо».

Не ставте запитання, які насправді запитаннями не є

Якщо ви хочете, щоб партнер, друг або колега припинив робити щось, що вас не влаштовує, поставити йому запитання з натяком — не найкращий спосіб. Якщо є побажання, краще висловлювати його як побажання, а не як запитання з відтінком пасивної агресії.

Приклад: «Ну коли ви вже закінчите з цим завданням?» — буде менш результативним, ніж: «Будь ласка, покваптеся з виконанням цього завдання — клієнт очікує на результат».

«Часом друга сторона не розуміє, що це було насправді не запитання, і дає відповідь, протилежну до очікуваної. Також друга сторона може зайняти оборонну позицію, помилково сприйнявши таке не-запитання як критику».

Починайте речення з «я», а не «ти»

Твердження, що починаються зі слова «ти», часто здаються обвинувачувальними та агресивними. Ніби ви хочете сказати: «Давно стежу за тобою і ти...» Коли ви маєте обговорити з іншою людиною щось, що приносить вам дискомфорт, то перш за все говоріть про свої почуття, а не те, що їх викликала поведінка іншого.

Приклад: «Ти весь час забуваєш підготувати договори для клієнтів» — агресивно й обвинувачувально, можете отримати у відповідь: «А ти....» Краще застосувати «я»-твердження: «Я б хотів, щоб договори для клієнтів були повністю готові за дві години до відправки».

І ще одне: не намагайтеся замаскувати речення з «ти» під речення з «я». «Я б хотів, щоб ти вчасно готував договори» — приклад такого замаскованого твердження.

«Починати речення зі слова „ти“ — ось майже повна гарантія непродуктивної розмови. Такі речення сприймаються як звинувачення та змушують іншу особу займати оборонну позицію».

Обговорюйте саму комунікацію

Класний спосіб одразу пом’якшити потенційно конфліктну розмову — почати її з метакомунікації, тобто розмови про розмову. Опишіть співрозмовнику, що у вас на душі, а також яких наслідків підняття теми ви побоюєтеся.

Також гарна ідея: призупиняти обговорення й говорити про комунікацію, коли напруження зростає.

Приклад: Лорі Мінц радить починати важку бесіду з чогось на кшталт: «Маю до тебе серйозну розмову, але переживаю, що ти сприймеш це як критику й почнеш оборонятися». В середині розмови, особливо в гострі моменти можна також перемкнутися на метакомунікацію: «Здається, ми обидва пішли в глуху оборону, але я не хочу, щоб наша розмова була такою. Як ми можемо зробити її більш продуктивною?»

«Метакомунікація на початку розмови дасть вам змогу позбутися страхів, а також загалом допоможе другій особі відстежувати свої реакції — і дбайливо уникнути тих, яких ви справді боялися».

Вибирайте час для комунікації на чутливі теми

Ще одна навичка ефективної комунікації — вибирати зручний час для розмови.

Приклад: сказати колезі, що ви незадоволені його методом перемовин за 5 хвилин до самої зустрічі з важливими клієнтами або партнерами — погана ідея. Так само як і повідомити хлопцю чи дівчині, що вас щось не влаштовує у стосунках, коли в гості от-от прийдуть його / її батьки.

«Відкласти складну розмову до правильного часу точно краще, ніж поспіхом вести її у невдалий момент».

Знайдіть зерно правди

У розпалі конфлікту ми часто забуваємо, що перед нами не ворог, а людина, яку ми любимо або поважаємо, або і те, й інше. В такі моменти варто зупинитися і спробувати збагнути, що якщо ця людина з таким запалом відстоює певну точку зору, значить в ній є щось хороше, а в словах співрозмовника — зерно правди. Спробуйте осягнути його.

«Ця методика нагадує мені про покійного свекра. Коли він сварився зі свекрухою, то казав собі: „Це жінка, яку я люблю й поважаю. Вона розумна. У її словах має бути часточка правди, і я її знайду“».

Практикуйте рефлексивне слухання

Рефлексивне слухання — це повторення сказаного співрозмовником, переказ своїми словами. Цей прийом допоможе вам у процесі спілкування розібратися, чи правильно ви розумієте одне одного.

Приклад: ваш керівник каже: «Я думаю, наш проєкт не дає потрібних результатів». Ви застосовуєте навичку рефлексивного слухання і кажете: «Тобі здається, що ми маємо більше працювати над проєктом?» Керівник пояснює: «Ні, я вважаю, що нам варто закрити цей проєкт і взятися за інший».

«Хоча багатьом це спершу здається дивним і навіть обтяжливим, за понад двадцять п’ять років консультування я не знайду пари, якій ця навичка не допомогла б згладити розбіжності й поглибити порозуміння».

Створіть культуру поціновування та вдячності

Часто ми концентруємося на негативних моментах і обговорюємо тільки їх, приймаючи щось хороше від родини, друзів, колективу за належне. Та це неправильно, адже ніхто не може прочитати ваших думок і дізнатися, що ви чимось задоволені або за щось вдячні. Якщо не будете казати про хороше, близькі вирішать, що все погано.

«Ідеальне співвідношення — п’ять компліментів на одне критичне зауваження!»

Сподіваємося, описані навички та поради допоможуть вам зробити спілкування на будь-які теми більш продуктивним.


Читайте також



8 коментарів

Виталий Кириленко 25.04.2021, 18:20
Какое интересное и двусмысленное название:)
Александр Филимонов 27.04.2021, 21:34
Трудно не согласиться)
Анна Ціра 28.04.2021, 22:21
Усе заради цілі іноді не виправдовує засобів. А поради останнім часом позбавлені професіоналізму й це нагадує просто висловлювання емоцій, а не роботу над помилками.
Верещак Ольга, Укрсиликат 29.04.2021, 15:22
А мені сподобалася стаття- є над чим подумати, та що в собі виправити. Дякую автору!
Катерина Булаєва Контент-Менеджер Workua 29.04.2021, 20:47
Дякую за такий приємний відгук! :)
Юрий Тобота 01.05.2021, 20:05
Кончай везде и всегда ! Кончай сам и со всеми ! Кончай, кончай и кончай !
Александр Бескоровайный 04.05.2021, 17:33
Начинай с "я", а не с "ты", вот так и растут эгоцентристы, учась по книгам Карнеги и сотоварищей, как манипулировать и обманывать своего ближнего...
Владимир Ганев 04.05.2021, 22:00
Вы увы не правы,Дейл Карнеги и подобного не написал бы.Почитайте, это действительно вещь, основа основ,первозданный корень понятий.

Щоб залишити коментар, потрібно увійти.