Кандидат вирішив, що провалив співбесіду, і сам відмовився від вакансії. Чи варто так робити?

Що сталося

Користувач Reddit NeedThatTartan розповів, як після невдалої, на його думку, співбесіди сам відмовився від вакансії. Йому поставили кілька технічних запитань, на які співрозмовники очікували «надто конкретних відповідей». До того ж майбутній тимлід спілкувався зверхньо.

Наступного ранку кандидат написав листа, що шукає роботодавця з іншою корпоративною культурою. «Вони не отримають можливості відмовити мені першими», — пояснив чоловік.

Проте автор допису визнав, що міг би отримати пропозицію, але після розмови засумнівався, чи хоче взагалі працювати в цій компанії.

В обговоренні інші користувачі поділилися протилежним досвідом. Один із них був переконаний, що співбесіда пройшла жахливо, але вже наступного дня отримав пропозицію роботи. Інший з’ясував під час розмови, що реальні обов’язки відрізняються від того, що розповідав рекрутер, і зрозумів, що вакансія йому не підходить.

Ці історії показують дві різні причини відмови: невпевненість у результатах співбесіди та усвідомлення, що сама робота або компанія не відповідає очікуванням.

Чи відмовляються українці від вакансій через припущення, що інтервʼю не вдалося

Ми запитали користувачів Work.ua, чи відмовлялися вони від вакансії після співбесіди, бо думали, що не пройшли її. В опитуванні взяли участь 608 людей.

• 80% відповіли, що не мали такого досвіду.
• 12% зазначили, що думали, ніби провалили інтервʼю, але не відмовлялися від вакансії.
• 8% підтвердили, що вирішували діяти на випередження й відмовлялися першими.

Отже, серед учасників опитування відмова на випередження була найменш поширеним варіантом відповіді. Водночас результати не дають підстав робити висновки про всіх шукачів роботи.

Власне враження після співбесіди не дає змоги достовірно передбачити рішення роботодавця. Навіть якщо розмова здавалася холодною, а відповіді — невдалими, це ще не означає, що компанія не зацікавлена в кандидатові.

Чи варто відмовлятися від вакансії, не дочекавшись відповіді роботодавця

Ми попросили рекрутерку Work.ua Анастасію Абдулу пояснити, коли варто дочекатися відповіді роботодавця, а коли — самостійно відмовитися від вакансії.

У її практиці не було випадків, коли кандидат відмовлявся від пропозиції, яку команда вже планувала йому зробити. На думку Анастасії, багато залежить від комунікації: кандидат має розуміти етапи відбору й терміни очікування на відповідь, а рекрутер — залишатися на зв’язку.

Якщо після співбесіди ви не впевнені у своєму результаті, рекрутерка радить не поспішати з висновками: «Раджу уточнити в рекрутера, коли буде зворотний зв’язок після співбесіди. Якщо в обумовлений термін відповіді немає, можна нагадати про себе й попросити надати фідбек».

Водночас чекати на відповідь не означає ігнорувати власні враження. Якщо під час співбесіди ви зрозуміли, що не хочете працювати з майбутніми колегами або що реальні умови не відповідають вашим очікуванням, відмовитися від вакансії цілком нормально.

«Якщо це не просто напруга через хвилювання чи стрес, а явна зверхність і неповага, варто відмовитися. Важливо цінувати свій час і відкрито говорити про свої відчуття та побоювання», — зазначає рекрутерка.

Відмовлятися можна тактовно й без особистих звинувачень: достатньо пояснити, що вакансія, умови чи перспективи не відповідають вашим очікуванням.

Не вгадуйте рішення роботодавця — ухвалюйте власне

Якщо ви сумніваєтеся, як пройшла співбесіда, дайте роботодавцю можливість відповісти. А якщо під час розмови зрозуміли, що ця робота вам не підходить, не ігноруйте це відчуття. Важливо розрізняти страх отримати відмову й усвідомлене рішення не працювати в конкретній компанії.