Водночас не втратити лояльність співробітників, продовжувати залучати таланти й підтримувати високий рівень мотивації.

Прибутковість IT-компаній залежить від якості, ефективності та лояльності людського капіталу. Щоби залучити та зберегти таланти, компанії впродовж останніх 10 років змагаються між собою в створенні не просто комфортних умов роботи, а в поклонінні «культурі кайфу», яка зводиться до неусвідомленого потурання бажанням співробітників.

Зараз HRD в ІТ секторі чітко бачать серйозні проблеми, породжувані насадженням у компанії культури кайфу як для роботодавця, так і для співробітників.

Про те, що саме не так із культурою «кайфу» Work.ua розповіла виконавча директорка Wellbeing Company Олена Бондар.

Олена Бондар
Олена Бондар
Виконавча директорка Wellbeing Company

3 головні недоліки в культурі «кайфу»

  1. Не дає змоги «виростити» ефективного топменеджера й особистий добробут людини. Культура «кайфу» — це дороге виховання «дорослої дитини», а не самостійного, усвідомленого, відповідального майбутнього лідера. Це провальна НR політика, результат якої — постійне підвищення витрат на співробітників у ситуації зниження їхньої ефективності, лояльності та продуктивності для компанії.
  2. Це шкідливе й небезпечне середовище для добробуту співробітника, зокрема його психологічного здоров’я. Потураючи всім бажанням співробітника, культура «кайфу» призводить до інфантильності, емоційної нестриманості, які непорівнянні з усвідомленістю, добробутом і можливістю керувати власність життям — як професійним, так і особистим.
  3. Роботодавець, замість усвідомленої підтримки людей у ​​своїй компанії, розкидається благами в спробі догодити. Комп’ютерні ігри в перервах, солодощі та чипси у вільному доступі, облаштування «ледачого офісу» коли впродовж дня в співробітника не виникає необхідності вставати й рухатися. Отже, створює передумови до фізичного й ментального розбалансування й без того завантажених людей, що знаходяться в стані перманентного стресу. За браком стратегічного бачення й наявності реактивної поведінки, це веде до розбалансування членів команди.

Тобто насправді така культура прогнозовано призводить до втрати самостійності, усвідомленості й дорослості співробітників, яких запрошують делегувати своє життя роботодавцю. Загроза криється також у тому, що навіть усвідомлені й самовмотивовані співробітники, які приходять у компанію зі здоровим запитом через деякий час «приймають» культуру кайфу.

Як у банці із солоними огірками: якщо туди покласти свіжий, через час він також стане солоним.

Наприклад, компанія оплачує обіди співробітників. Однак, замість того, щоби цінувати це та сприймати як турботу, співробітники через деякий час починають висловлювати безліч претензій і негативу, причіпок до постачальника послуг, скарг на все підряд — від якості їжі до обслуговування.

Або ж відомий кейс, коли глава департаменту, під керівництвом якого 100 осіб, раз у тиждень стабільно пропускав роботу, бо вночі загрався в улюблену комп’ютерну гру.

Культура «кайфу» стала занадто витратною для роботодавця і знижує ефективність співробітників замість того, щоби її підвищувати

Вартість залучення й утримання співробітників зростає і втрачає сенс із погляду фінансової ефективності. Роботодавці зараз відзначають, що саме через зростання витрат на співробітників конкурентність українського бізнесу в порівнянні з іншими ринками втрачає свою привабливість навіть у порівнянні з близькою до нас Польщею, не кажучи вже про інші ринки.

Негативний вплив культури «кайфу» на ментальне здоров’я співробітників, зокрема підвищення рівня стресу, депресії, істеричності знижує продуктивність і ефективність співробітників і підвищує абсентеїзм — відсутність на роботі з причини поганого самопочуття.

За даними звіту комісії журналу ВООЗ The Lancet психологічні негаразди увійдуть у першу п’ятірку причин втрати працездатності у світі, а світова економіка недоотримає 295 мільярдів доларів через зниження продуктивності через психологічні розлади.

На зміну культурі кайфу має прийти культура усвідомленості та добробуту

Мудрий роботодавець, який хоче зберегти талановитих співробітників, прагне не потурати всім бажанням, а вміти чути своїх співробітників і водночас правильно модерувати та формувати для них здорові звички для благополучного ментального, фізичного, фінансового й соціального стану співробітника.

Один із найактуальніших для IT світу, і не тільки, варіантів розвитку культури добробуту — це партнерство. Коли в компанію приходять нові люди зі своїми цілями. Важливо підтримати цілі один одного.

Культура партнерства, взаємної підтримки та добробуту має прийти на зміну культури «кайфу».

Поради компаніям, які готові замінити кайф добробутом

  • Доносіть важливість усвідомленого поділу відповідальності за добробут співробітника між ним самим та роботодавцем.
  • Оцініть можливість надання співробітникам доступу до професійної підтримки коучів і психологів для роботи над актуальними питаннями ментального, фінансового, фізичного й соціального здоров’я.
  • Публічно діліться успішними результатами культури «партнерства» і взаємної підтримки.
  • Працюйте із соціальною стигмою щодо ментального здоров’я серед українців. Формуйте підхід, який заохочує дії, спрямовані на поліпшення ментального, фізичного фінансового й соціального добробуту співробітників.

Читайте також



2 коментарі

Стеценко Тарас, GS Hookah 28.05.2020, 15:46
Для улучшения ментального здоровья сотрудников необходимо поощрение их творческих способностей и предложений!
Марина Бессонова 29.05.2020, 09:40
Какая зашкварная статья! Толстые Попки ИТ-шников уже напряглись)))

Щоб залишити коментар, потрібно увійти.