Work.ua продовжує оглядати зміни в трудовому законодавстві в умовах воєнного стану.

Цього разу ми попросили експерта з трудового права і кадрового діловодства, головного редактора «ОК. Кадровик» Анну Мілієнко-Самсонову пояснити, що сталося в Україні з відпустками, й відповісти: яка тривалість, чи є обмеження в отриманні, чи може роботодавець відмовити працівнику й не дозволити піти у відпустку?

Анна Мілієнко-Самсонова
Анна Мілієнко-Самсонова
експерт з трудового права і кадрового діловодства, головний редактор електронної системи «ОК. Кадровик»

Чи може роботодавець відмовити у будь-якій відпустці працівнику під час воєнного стану?

Роботодавець може відмовити лише в наданні невикористаних днів щорічної відпустки в період дії воєнного стану. Тобто він на свій розсуд вирішує, надати працівнику невикористані дні щорічної основної відпустки за попередні роки чи ні.

Під час воєнного стану роботодавець також може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

Але, зверніть увагу, що це право роботодавця, а не обов’язок.

Важливо! У разі звільнення працівника зберігається обов’язок роботодавця компенсувати всі належні йому дні щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, невикористані на момент звільнення.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки за поточний рік більша, ніж 24 календарних дні, чи є обмеження в її отриманні?

Працівникам, тривалість щорічної основної відпустки яких становить більш ніж 24 календарних дні, наприклад особам з інвалідністю чи педагогічним працівникам, може бути надано, за рішенням роботодавця, таку відпустку повної тривалості.

Змінами Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ від 15 березня 2022 року в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022, передбачається право, а не обов’язок роботодавця обмежити тривалість щорічної основної відпустки працівника у період дії воєнного стану тривалістю 24 календарних дні.

Чи зараховується до стажу для отримання щорічної основної відпустки час перебування у відпустці без збереження заробітної плати?

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за згодою сторін, відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки», а також, яка надається в обов'язковому порядку, згідно зі ст. 25 Закону України «Про відпустки», за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»).

Отже, якщо працівник знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін на час воєнного стану/карантину, тобто відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки», то цей час зараховується до стажу для отримання щорічної основної відпустки.

Також, починаючи з 19 липня 2022 року, час проходження працівниками військової служби, призваними на:

  • строкову військову службу;
  • військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
  • військову службу за призовом під час мобілізації;
  • особливий період;
  • військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

А якщо працівник знаходиться за кордоном або має статус ВПО?

Якщо працівник знаходиться за кордоном або має статус ВПО та йому на цій підставі надано відпустку без збереження заробітної плати, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», то цей час перебування у зазначеній відпустці до стажу для отримання щорічної основної відпустки не зараховується.

Бо відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, за його заявою, в якій обов’язково має бути визначеною тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів, не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки». Це окрема відпустка, вона надається в окремо визначеному порядку, згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Що потрібно врахувати роботодавцям?

Усі ці зміни стосуються та діють тільки в період воєнного стану. Після його закінчення ми знову повернемося до звичайних норм законодавства.

Також потрібно пам’ятати про правильне оформлення відпусток, головні з них:

  • черговість надання відпусток визначається графіком відпусток;
  • відпустки без збереження заробітної плати надаються на підставі заяви працівника;
  • відпустки оформлюються наказом роботодавця.
Також не забуваємо письмово повідомляти працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижні до встановленого графіком терміну. З наказом про надання відпустки ознайомлюємо працівників під підпис.

Ті працівники, які працюють дистанційно або виїхали за кордон, ознайомлюються з наказом за допомогою доступних засобів електронного зв'язку (електронної пошти чи месенджерів: Viber, Whats App, Telegram тощо). Це повинно бути узгоджено між працівником та роботодавцем.

І наостанок, пам’ятаємо про норми ст. 115 КЗпП: «Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором».

Читайте також