За даними дослідження «Української правди», 74% українців, які виїхали через повномасштабний напад росії, можуть повернутися з-за кордону після закінчення війни: 50% з них упевнено планують повернення, а 24% — менш упевнено. На третьому місці серед факторів повернення (після остаточного закінчення війни та припинення бойових дій, що є першим і другим) — «Достойно оплачувана робота в Україні». Це говорить про те, що майбутні темпи повернення наших громадян багато в чому залежать від бізнесу.

Work.ua влаштовував вебінар «Кадровий голод близько: кого наймати, коли на ринку меншає кваліфікованих спеціалістів». На ньому керівниця відділу підбору персоналу компанії Kernel Ольга Осеніна поділилася важливими фактами, думками та закликами до роботодавців. Ми зробили короткий витяг з доповіді експертки про те, які дії роботодавців допоможуть повернути українців з-за кордону.

Ольга Осеніна
Ольга Осеніна
керівник відділу підбору персоналу Kernel

Як вимушена міграція впливає на ринок праці вже зараз

Трудова міграція не є новим поняттям для українського ринку праці. При цьому на карантині роботодавці пережили досить серйозний переломний момент і відчули певне полегшення — закриті кордони залишили наших фахівців в Україні. Особливо якщо ми говоримо про ринок робітничих спеціальностей.

Але лютий 2022 року й повномасштабне вторгнення росії дає Україні критичний відтік населення. Офіційні дані — 8 млн, за неофіційною інформацією — до 14 млн вимушених переселенців. Будь-яка з цих цифр є великою проблемою для України:

  • з України відтікає трудове населення;
  • відтікають фінансові потоки нашої держави;
  • глобально дивлячись на цей процес, ми розуміємо, що за 5-10 років в Україні може статися демографічна криза, що також буде відбиватися на ринку праці.

За оцінкою НАБУ, у 2022 році, якщо порівняти з 2021-м, фінансові витрати українців у Європі зросли до 2 мільярдів доларів на місяць. Українці, які перетнули кордон у 2022 році, частково компенсували нестачу робочої сили в ЄС. Вони адаптувалися до ринку праці й почали сплачувати податки в країні перебування.

Однак потрібно також звернути увагу, що тільки 28% від загальної кількості українських емігрантів працевлаштувалися в країнах ЄС. Також, за даними комісара ООН у справах біженців (дані на вересень 2022 р.), з цих 28% наших громадян більшість змушені виконувати менш кваліфіковану працю, ніж в Україні, або йти на менш оплачувану роботу.

Це дає надію, що тільки-но закінчиться війна, половина емігрованого населення України повернеться та займе наявні робочі місця, зможе виконувати роботу, яку вони мали в період до вторгнення.

З початку літа ми почали аналізувати ці процеси на ринку та всередині компанії та зрозуміли, що ті дії, до яких вдавалися в компанії, стали зберігаючими. Тому цієї проблеми усередині Kernel не відчуваємо. Але бачимо вплив міграції фахівців на ринок кандидатів під час пошуку персоналу.

Роботодавці в Україні вже зараз мають говорити про те, що вони створюють умови, щоб наші співвітчизники поверталися. Є потреба, щоб зʼявлялися програми допомоги, вакансії з урахуванням того, що багато з українців зараз перед вибором: чи звертати увагу на вакансії локальні, у тій країні ЄС, де вони знаходяться, чи все ж розглядати вакансії в Україні.

Що робити, щоб українці повернулися

Щоб команди не розпадалися і співробітники хотіли до них приєднуватися, роботодавці в Україні мають:

  1. Забезпечити базові умови: завжди виплачувати заробітну плату, підтримувати співробітників. З початку повномасштабної війни в Kernel була виплата зарплати наперед, підтримуючі заходи для тих, хто хотів переїхати, розроблялися нові програми компенсації, додаткові програми мотивації тощо.
    Коли компанія розповідає про те, що для її працівників забезпечені базові потреби, це стає помітним як для наявних співробітників, так і для кандидатів. Для останніх, зокрема, це стає важливим фактором при виборі надійного роботодавця.
  2. Звернути увагу на гнучкість. Українським локальним компаніям складніше бути гнучкими ніж IT- або європейським компаніям, але ця якість важлива.
    Kernel вибудував графік 50 на 50, що дає можливість працівникам, якщо, наприклад, родина переїхала за кордон, їздити й повертатися без шкоди для роботи. Важлива автоматизація процесів: ще під час карантину ми будували роботу всіх систем таким чином, щоб наші співробітники працювали віддалено.
  3. Думати про сенси, змістовність того, як ми вибудовуємо культуру компанії та про що говоримо, які сенси компанія надає. На початок війни Kernel зіткнулися з дуже серйозною проблемою: шляхи для експорту були майже перекриті, компанія не могла повноцінно працювати. І щоб зберегти команди й довести, що компанія намагається і надалі надавати можливість працювати усім, зробили дві найвдаліші, на мою думку, кроки:
    👉 Переформатування: переводили працівників на тимчасові задачі до інших відділів, де відсоток процесів і задач збільшився, пропонували нові напрямки діяльності всередині компанії.
    👉 Об’єднання команди спільною метою: показали співробітникам, що цінності компанії завжди відповідають цінностям країни й зараз нас єднає Перемога, а отже допомога ЗСУ. Це дуже потужний зміст для кожного. Усвідомлення цієї спільної націленості на результат згуртовувало команду аж до того часу, поки в бізнесу не з’явилася можливість функціонувати у більш-менш стабільному режимі. І ця мета продовжує підтримувати колективи до сьогодні — колеги працюють над проєктами допомоги військовим та цивільним навіть понад свого робочого завантаження.
Українським компаніям є чим пишатися і потрібно про це говорити — готувати, давати ці меседжі нашим співвітчизникам за кордоном. Говоріть про те, що ми чекаємо, створюємо умови, щоб вони комфортно повернулися в Україну або могли працювати віддалено 50 на 50, 70 на 30. Донесіть, що базові речі в українських компаніях закриті: ми виплачуємо зарплату, ми стабільні, платимо податки тощо.

Об’єднавшись зараз, ми допоможемо проблемі розв’язатися і завдяки цьому відчуваємо повернення хоча б 50% з тих мільйонів людей, які виїхали з України.

Читайте також