Лайка, слова-шифри (паляниця, криниця і т. ін.), створення нових слів та принизливих назв для росіян — це лише вершина айсберга мовної трансформації під час війни. Розібратися в ключових аспектах мовної трансформації у площині бізнесу Work.ua допоміг автор освітнього проєкту «Українська мова» Віктор Дяченко.

Віктор Дяченко
Віктор Дяченко
телеведучий, філолог, автор освітнього проєкту «Українська мова»

Сприйняття мови українцями

Українська раніше сприймалася як мова побуту. Відсоткова кількість людей, чиє спілкування відбувалося російською на роботі чи у бізнесовій сфері (за результатами опитувань) майже дорівнювала кількості українськомовних респондентів до 2022 року.

Паралельно з окресленою ситуацією вдома українці спілкувалися українською охочіше. На це впливав російський наратив — українська мова створена для розмовно-побутового вжитку. Статистика дозволяє побачити загальну картину.

Тож ми маємо ситуацію не з білінгвальністю, а із закоренілими корпоративними звичками, державницькою політикою, особистими переживаннями. 

Чому українці цуралися своєї мови

На це впливає чимало факторів суспільного устрою. Але я б виокремив три ключові. А разом з ними — й головні ключі, що підживлювали подібну тенденцію.

  1. Корпоративна звичка. Ми ведемо спілкування російською, документацію російською, адже російську всі знають; це міжнародна мова, можливо, ми вийдемо на російські ринки.
  2. Державницька політика. У нас — російськомовний регіон, ще діди-прадіди говорили російською; ми українці, але у нас рідна — російська. Публічні виступи краще робити російською, її ж усі розуміють. 
  3. Особисті переживання. Цей аспект тісно пов’язаний з двома попередніми. І тут розглядаємо рагульство* як явище.
    * Рагуль — це «сільський житель» в українському молодіжному та кримінальному сленгу, який стидається свого сільського походження. Тобто «якщо я розмовляю українською — я з села. Якщо я з села — я не матиму успіху в кар’єрі». Причинно-наслідкові зв’язки тут відшукати важко, але все це сформовано державною політикою «розвитку села» із наративом, що сільські мешканці — це апріорі недалекі люди, без якісної базової освіти, в кирзаках і кізяках. Але українською спілкуються не тільки в селі.

Ви можете сказати, що ці стереотипи залишилися десь в нульових. Можливо, серед більшості українців це дикість, але подивімося на масову культуру, де такий культурний шаблон успішно культивується. Наприклад, на телебаченні нам показують:

  • серіал «Моя прекрасная няня»;
  • серіал «Село на мільйон»; 
  • серіал «Байки Мітяя»;
  • серіал «Свати»;
  • серіал «Останній москаль» та ін.

Ці продукти масової культури мають в основі стереотипи про низькопробність села й українськомовного населення. Тобто ми спостерігаємо, що село нівелюється. А з ним і українська мова. Бо за класикою в цих серіалах російською розмовляє інтелігент з міста, а українською — неосвічений селюк. 

Ситуація після 24 лютого 2022 року

Соціологічне дослідження групи «Рейтинг» демонструє зменшення долі російськомовних українців та українок: у 2012-му таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021-го — 26%, а на початку повномасштабної війни — 18%.

А ось дані соцопитування березня 2022 року показали — ще ніколи українське суспільство не було настільки згуртованим навколо захисту української мови:

  • 76% українців називають українську своєю рідною (10 років тому ця цифра становила 57%);
  • 83% опитаних вважають, що українська має бути єдиною державною мовою в їхній країні.

Порада. Не варто використовувати суржик, українську мову на контрасті з російською для демонстрації народності. 

Нині питання мови стоїть надзвичайно гостро, і ця тенденція буде зберігатися. Це нормальний процес. 

Мова в корпоративному секторі 

Зараз спілкуватися українською в корпоративному полі — це прояв позиції, розуміння ситуації та глибинних історичних процесів. Тож керівники різних ланок подають приклад, щоб змінити ситуацію з рагульством, радянською корпоративною політикою. 

Ми маємо нові вектори. Знання української й англійської, української й німецької, української й французької, української й китайської — це про рівень освіченості. Знання російської на зовнішньому ринку та серед іноземних партнерів може викликати запитання про російську приналежність. 

Що варто робити українським компаніям стосовно мовного питання

Ось кілька рекомендацій із переходу на українську:

  1. Організуйте мовні курси для співробітників у форматі розмовних клубів та пожертвуйте годиною робочого часу. Не треба пропонувати десь, колись, якось записатися і десь, колись, якось відвідувати. Створіть відповідну атмосферу. В офісі можна розвісити приклади цікавих слів чи фраз українською. Це щоденно залучатиме колектив у процес. 
  2. Зробіть українською системи адміністрування робочих процесів, внутрішню документацію, листи. 
  3. Організуйте колективний доступ до онлайн-сервісів для читання книг українською, прослуховування подкастів. Дайте доступ до українськомовного контенту.
  4. Зробіть серед працівників щотижневу розсилку з добірками фільмів українською, новими українськими піснями, книжками, позитивними новинами. Це не тільки українізує колектив, але і створить позитивну практику в корпоративній культурі. Пам’ятайте — все це ніби є в інтернеті, але люди не завжди мають час. Подбайте про колег. 
  5. Організуйте спільні кіновечори з українським дубляжем. Це збагатить колектив емоціями, новим спільним досвідом та додасть до процесу вивчення мови неформальних рис. 
  6. Копійкова штука, але наліпки українською з вашими корпоративними символами на столі в кожного працівника — це теж приємний бонус. Використайте цікаві слова, щоб легше запам’ятати їх, створити корпоративні внутрішні жарти та спільні теми.

Ці кроки зроблять перехід на державну мову цікавим та фановим, а також сприятимуть згуртуванню команди в процесі.

Читайте також