І кому варто дати шанс і запросити на співбесіду?

Словосполучення «ідеальний кандидат» в’їлося в голови рекрутерів. Здійснюючи підбір, усі хочуть і намагаються зібрати кращих фахівців. Найчастіше рекрутеру достатньо лише поглянути на резюме, щоби зробити висновок, чи варто далі вести з його автором діалог.

Але чи все так однозначно?

Наприклад, новий кандидат присилає вам таке резюме: його батьки віддали його на усиновлення. Він не закінчив виш, часто міняв місце роботи, жив рік в Індії, і крім усього цього, страждає від дислексії. Візьмете ви такого кандидата?

А між іншим, мова про Стіва Джобса!

У директора по персоналу в United Parcel Service Регіни Хартлі є ціла теорія, чому іноді найкращий кандидат для вашої компанії — це не людина з ідеальним досвідом і резюме. Work.ua ділиться тезами з виступу Регіни на TEDх.

Для початку спікерка просить уявити, що у вашій компанії з’явилася вакантна посада. Пошук кандидатів уже почався, заявки надходять у величезній кількості. Стартує процес відбору.

Шукач А: престижний університет, бездоганне резюме, чудові рекомендації; усе, як і має бути.

Шукач Б: звичайна школа, часта зміна місць роботи, та дуже різні професії — на кшталт касира або аніматора в дитячому центрі.

Однак обидва — кваліфіковані. Кого ви оберете?

Срібні ложки й бійці

Щоби зробити відмінність між шукачем А й шукачем Б виразнішою, Регіна Хартлі придумала разом із колегами спеціальні терміни, що описують їх. Людей, які явно мають переваги, й «народжених для успіху», назвали «срібними ложками». А тих, хто без жодних козирів у рукаві працює кілька десятків років, щоби досягти визнання — «бійцями».

І ті, й інші, можуть виявитися фахівцями високого класу. Як у престижних університетах, так і на міських вулицях, ми проходимо школу життя, яка допомагає нам стати кращими: уважнішими, розумнішими, професійнішими.

«Резюме розповідає історію, — каже Регіна Хартлі. — І за роки своєї роботи я дещо дізналася про людей, чий досвід роботи схожий на клаптикову ковдру, дещо таке, що змушує мене зупинитися й задуматися над їхніми кандидатурами, перш ніж відкинути їхні резюме».

Неочевидні висновки з резюме «літуна»

Низка дивних професій, короткі терміни роботи на кожній із них — факти, які часто змушують рекрутера сумніватися в резюме «бійців». Висновок здається очевидним — людина, що «стрибає» з місця на місце, найімовірніше непослідовна й несфокусована.

Однак ті самі факти можуть вказувати й на цілеспрямовану боротьбу з перешкодами. Щонайменше, «боєць» заслуговує на співбесіду.

Звичайно, це зовсім не означає, що зі списку претендентів потрібно виключити всіх «срібних ложок». У своїй лекції Регіна Хартлі зазначає: щоби вступити й випуститися із престижного університету, потрібно важко працювати, йти на жертви. Але якщо все життя людини спроєктоване на успіх, як вона буде справлятися зі складними ситуаціями?

І з іншого боку, що відбувається, коли життя не малює світлого майбутнього, а людина однаково досягає успіху?

Феномен посттравматичного розвитку

Регіна Хартлі дуже прагнула зрозуміти залежність між успіхом у бізнесі й «бійцями», адже і її життя легко могло обернутися зовсім інакше. У міру того, як вона зустрічалася з успішними людьми й знайомилася з характерними рисами впливових лідерів, вона помітила дещо спільне.

Багатьом із них у ранньому віці довелося постати перед труднощами: від бідності, загибелі батьків до нездатності до навчання, алкоголізму та насильства. Вважалося, що травма веде до страждання, й основний акцент робився на дисфункцію, що з’являється в результаті. Але дані досліджень цієї дисфункції змусили зробити несподіваний висновок: навіть найгірші обставини можуть призвести до зростання і трансформації.

Був відкритий вражаючий і парадоксальний феномен, названий вченими «посттравматичним розвитком».

В одному дослідженні, націленому на вимір впливу нещасть на дітей із групи ризику, з групи в 698 дітей, що жили в найжорстокіших і жахливих умовах, третина, подорослішавши, вела здорове, успішне і продуктивне життя. Незважаючи ні на що, подолавши величезні труднощі, вони стали успішними.

Слабкість — це сила

Досліджуючи біографії успішних американських бізнесменів, вчені з’ясували: 35% з тих, хто брав участь у дослідженні, страждають на дислексію.

Дивно, однак, що вони сприймають свою особливість як «бажані труднощі», що дали їм перевагу, зробивши уважними слухачами і змусивши звертати увагу на деталі. Вони не вважають, що стали тим, ким вони є зараз, всупереч труднощам; вони знають, що досягли цього завдяки їм.

«Такими людьми керує віра в те, що єдина людина, яку можна повністю контролювати — це ти сам, — каже Хартлі. — Коли все йде не так, „бійці“ запитують: „Що можна зробити інакше, щоби досягти кращого результату?“ У них є відчуття мети, яке дає їм змогу не здаватися. Якщо ти пережив бідність, божевільного батька й кілька пограбувань, ти подумаєш: „Проблеми в бізнесі? Серйозно? Простіше простого. Це я можу“».

До речі про гумор. «Бійці» знають, що гумор допомагає пережити важкі часи, а сміх — поглянути на речі інакше.

Різноманітність — ключ до успіху

Компанії-прихильники різноманітності й відсутності дискримінації, зазвичай підтримують «бійців» — і перевершують своїх конкурентів. Згідно DiversityInc, які досліджували топ-50 організацій на різноманітність, ці компанії перевершили інші за індексом S&P 500 на 25%.

У кожної людини свій досвід, подарований походженням і життєвими обставинами. Що більше людей різних культур і соціальних верств ви зберете у своїй компанії, то більше унікальних підходів отримаєте — то успішнішою буде робота.

За матеріалами: TEDx

Зображення з х/ф Bleed for This, 2016 р.


Читайте також



3 коментарі

Елена, Версия-Люкс, ООО 16.07.2020, 15:03
Мне понравилась статья.Спасибо
Лариса Скрипец, Носовский сахарный завод, ООО 16.07.2020, 15:43
Очень интересно! Спасибо за статью. Задумываешься не только о подборе кандидата, но и о собственном жизненном опыте с точки зрения статьи.
Катерина Володимирівна, Дозавтомати, ТДВ 30.07.2021, 11:19
Ніхто не описує в своїх резюме карколомні подробиці про декілька пограбувань і божевільного батька. Може, там де працює Регіна, і прийнято висвітлювати в резюме такі речі, але у нас - ні. Я таких резюме не бачила. Та й взагалі, почитайте "поради як скласти резюме". Ніхто вам не порадить робити зі свого резюме сценарій екшену на мільйон доларів США....

У бійців є гарна риса: вони не зверхні до інших, з ними атмосфера в колективі здоровіша.

Але кого ми вважаємо бійцями?
Особисто для мене бійці - це ті кому доводилось міняти не просто роботу, а сферу діяльності, хто працює на стику спеціальностей, хто не боїться викликів.
Ті ж, хто просто міняє однотипні підприємства кожні півроку, навпаки - не бійці. Вони не долають навіть мінімальних труднощів адаптаційного періоду. Просто їм все не так, скрізь однаково погано, і достойної роботи для них, таких "золотих", але недооціненних, немає. З такими буде тільки клопіт. Перше, що вони почнуть робити, це підучувати ваших працівників, що адміністрація все робить не так, платять мало і т.д. І будуть розказувати, як вони працювали на інших підприємствах, і як прекрасно там все влаштоване, на відміну від вашого. Тільки вони все одно достойні кращого, тому "продовжують пошук"...

Щоб залишити коментар, потрібно увійти.