Другий рік в Україні триває війна та загальна мобілізація. Чимало чоловіків та жінок пішли захищати країну за власним бажанням, ще більше — були призвані на військову службу під час мобілізації. Але не всі роботодавці й працівники обізнані з тим, кого можуть примусово призвати на військову службу, а кого ні. Про це Work.ua попросив розповісти експертку Інну Кострицьку.

Інна Кострицька
Інна Кострицька
керівник практики трудового права, радник, ЮФ INTEGRITES

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 на військову службу під час мобілізації призиваються лише військовозобов’язані або резервісти.

Хоча представники влади нерідко розширено розуміють термін «військовозобов’язаний» і заявляють про можливість призову всіх чоловіків від 18 до 60 років, однак призовники є окремою категорією щодо військового обов’язку і законодавством не передбачена можливість їхнього призову під час мобілізації.

Також, згідно з доданою у жовтні 2022 року до Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» статтею 18-1 під час дії воєнного стану не проводиться призов на строкову військову службу. Проте призовники можуть вступити на військову службу за власним бажанням.

Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон про мобілізацію) встановлює перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації за наявності підстав для відстрочки.

Порядок і наслідки отримання відстрочки

Важливо! Для отримання відстрочки від мобілізації потрібно пам’ятати:

  • Залежно від підстави мова може йти про тимчасову відстрочку (поки існують певні обставини) або про повне звільнення від мобілізації.
  • Реалізувати право на відстрочку можна лише до моменту набуття статусу військовослужбовця.
  • Призовники, військовозобов’язані та резервісти зобов’язані надавати територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) документи, які підтверджують право на відстрочку.
  • Закон не встановлює вичерпного переліку документів, якими можна підтвердити наявність підстав для відстрочки. З одного боку, це дозволяє доводити наявність підстав різними способами, з іншого — створює ризик відмови.
  • Порядок отримання відстрочки детально не врегульований. Тому рекомендуємо подавати до ТЦК письмову заяву про відстрочку і додавати копії документів, що підтверджують обставини, які є підставою для відстрочки. Варто пересвідчитися, що заяву зареєстрували у журналі вхідної кореспонденції ТЦК або її отримання засвідчено підписом посадової особи ТЦК.
  • Законодавство не забороняє подати заяву звичайною поштою, однак у цьому випадку особа може не отримати відповіді та підтвердження відстрочки.
  • Законодавством не визначений документ, який підтверджує відстрочку. Тому доцільно у заяві про надання відстрочки вимагати від ТЦК надати довідку про відстрочку, виписку з книги протоколів засідання комісії ТЦК та/або внести запис про відстрочку до військово-облікового документа.
  • Наявність відстрочки не є підставою для виключення особи з військового обліку, такій особі може бути вручена повістка, але призвати її на військову службу без її згоди неможливо.
  • Роботодавець несе щодо працівника з відстрочкою такі ж обов’язки по військовому обліку, як і щодо інших працівників, що не мають підстав для відстрочки.

Підстави для відстрочки

Усі підстави для відстрочки та звільнення від призову під час мобілізації можна розділити на декілька груп.

1. Відстрочка за сімейними обставинами надається:

1.1 Особам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Визначальним фактором є не батьківство, а саме утримання трьох і більше неповнолітніх дітей. Відповідно, право на відстрочку виникає незалежно від того, чи перебуває чоловік у шлюбі з матір’ю своїх дітей, чи мешкає він разом з дітьми, чи всі діти від однієї матері. Ба більше, право на відстрочку може мати чоловік, який не є рідним батьком всіх дітей, але утримує одну дитину або декількох дітей жінки від попереднього шлюбу.

Для отримання права на відстрочку до ТЦК потрібно надати копії свідоцтв про народження дітей, а якщо чоловік не проживає разом зі своїми дітьми — документи, що підтверджують утримання дітей. Підтвердити цей факт можна довідкою про склад сім’ї, посвідченням батька багатодітної родини, рішенням суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідкою з виконавчої служби про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, рішенням суду про встановлення факту утримання, документами, що підтверджують самостійне виховання дітей.

1.2 Особам, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Самостійне виховання дитини (дітей) можна підтвердити свідоцтвом про смерть матері дитини, рішенням суду про позбавлення матері батьківських прав, визнанням її безвісно відсутньою / померлою або встановленням факту самостійного виховання дитини, іншими документами залежно від обставин.

1.3 Усиновителям, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.

Право на відстрочку надається незалежно від кількості дітей, які були усиновлені, перебувають під опікою, піклуванням тощо за умови надання підтвердних документів.

1.4 Особам, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), що проходить військову службу.

2. Відстрочка за станом здоров’я надається:

2.1 Особам з інвалідністю.

Будь-яка група інвалідності є підставою для відстрочки (звільнення) від мобілізації. Підтвердити статус особи з інвалідністю можна відповідним посвідченням або пенсійним посвідченням чи посвідченням, що підтверджує призначення соціальної допомоги особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, довідкою для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, а також довідкою до акта огляду МСЕК.

2.2 Особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців.

Тимчасова непридатність і строк відстрочки визначаються рішенням (довідкою) військово-лікарської комісії (ВЛК). Після завершення строку відстрочки військовозобов’язаний повинен знову пройти ВЛК.

3. Відстрочка для захисту прав осіб з інвалідністю та хворобами надається:

3.1 Особам, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Відстрочка надається жінкам і чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності дитини.

Для підтвердження права на відстрочку необхідно надати документ, що підтверджує родинні зв’язки (свідоцтво про народження дитини) або документи, які підтверджують виховання дитини з інвалідністю (документи про встановлення опіки, піклування, виховання дитини у прийомній родині або батьками-вихователями), а також інвалідність дитини.

3.2 Особам, які виховують дитину, що має певні тяжкі захворювання.

Відстрочка з цієї підстави надається жінкам та чоловікам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, що виховують дитину, якій не встановлена інвалідність, у випадку, якщо вона хвора на:

  • тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
  • тяжкі вроджені вади розвитку;
  • рідкісні орфанні захворювання;
  • онкологічні, онкогематологічні захворювання;
  • дитячий церебральний параліч;
  • тяжкі психічні розлади;
  • цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
  • гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
  • отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги.

На підтвердження додатково до документів, що підтверджують родинні зв’язки або виховання такої дитини іншими особами, потрібно надати документ від лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який підтверджує захворювання.

3.3 Особам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, що є особою з інвалідністю I чи II групи.

У цьому випадку визначальним фактором знов є не батьківство, а саме утримання такої дитини. Для отримання права на відстрочку необхідно надати документи, які підтверджують інвалідність дитини та факт утримання.

3.4 Особам, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю.

Право на відстрочку у зв’язку з інвалідністю другого з подружжя надається незалежно від групи інвалідності за умови підтвердження родинних зв’язків та інвалідності. Доводити потребу в догляді або оформлення здійснення догляду не потрібно!

3.5 Особам, які мають одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Для отримання права на відстрочку достатньо лише підтвердити родинні зв’язки та інвалідність. Спільне проживання або оформлення догляду законом не вимагається (проте це може знадобитися при виїзді за кордон у супроводі таких осіб).

3.6 Особи, зайняті постійним доглядом за близькими родичами, які того потребують.

У випадку наявності у військовозобов’язаного дружини (чоловіка), дитини, батьків своїх чи дружини (чоловіка), які не мають інвалідності (необхідної групи інвалідності), проте за станом здоров’я потребують постійного догляду, така особа може отримати право на відстрочку. Для цього необхідно надати висновок МСЕК чи ЛКК закладу охорони здоров’я щодо необхідності здійснення постійного догляду, а також документи, які підтверджують факт здійснення догляду та родинні зв’язки.

Доказом здійснення постійного догляду можуть бути посвідчення, довідки про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Такий догляд на непрофесійній основі й компенсація оформлюються зазвичай членами сім’ї, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки з особою, що потребує догляду, через органи соціального захисту населення відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою КМУ № 859.

Ще один спрощений механізм підтвердження здійснення догляду був також запроваджений Правилами перетинання державного кордону. Вони передбачають, що за зверненням особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу місцевої ради відповідний орган може провести обстеження дома та скласти акт встановлення факту здійснення догляду. Цей акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням. Цей механізм за аналогією може бути використаний і для отримання відстрочки.

Підтвердити факт здійснення постійного догляду можна також у судовому порядку.

3.7 Опікунам особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною.

3.8 Особам, зайнятим постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи.

3.9 Особам, зайнятим постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком МСЕК або ЛКК закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду (у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд).

У пунктах 3.8 та 3.9 йдеться про здійснення постійного догляду за особами, які не належать до числа близьких родичів, зазначених у пункті 3.6. Підтвердити факт здійснення догляду можна у тому ж порядку, що описаний у пункті 3.6.

4. Відстрочка для здобуття освіти, викладання та зайняття наукою надається:

4.1 Здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентам-стажистам, аспірантам та докторантам.

Право на відстрочку мають лише здобувачі освіти, які навчаються за денною або дуальною формами навчання. Воно виникає незалежно від місцезнаходження освітнього закладу (в Україні або за кордоном), віку здобувача освіти та наявності у нього попередньої освіти.

Підтвердити право на відстрочку можна довідкою з навчального закладу про зарахування на денну чи дуальну форму навчання та/або копією наказу про зарахування.

4.2 Науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам.

Право на таку відстрочку мають (1) наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і (2) педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти. В обох випадках необхідною умовою є робота у відповідних закладах та установах за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

5. Відстрочка у зв’язку з трудовою або службовою діяльністю надається:

5.1 Заброньованим військовозобов’язаним працівникам.

27.01.2023 року постановою Кабінету Міністрів України (далі — КМУ) № 76 був затверджений новий Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану. Він передбачає надання відстрочки заброньованим працівникам за рішенням Міністерства економіки України на строк до 6 місяців. Витяг, завірений підписом керівника та печаткою роботодавця, є документом, що підтверджує надання відстрочки.

Відстрочки, надані відповідно до попереднього, вже скасованого порядку, затвердженого постановою КМУ № 194, продовжують діяти до закінчення строку, на який вони були видані. Крім того, в Україні продовжує діяти порядок бронювання за переліком професій та посад, затверджений постановою КМУ № 45.

Попри те, що ТЦК не беруть участі в ухвалення рішення про бронювання, при його виконанні можуть виникати проблеми. Наприклад, ТЦК можуть відмовити у постановці на спеціальний військовий облік у разі, якщо рішення про бронювання містить неточності або інформація не збігається з даними, що є в ТЦК.

5.2 Народним депутатам України, депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

5.3 Працівникам визначених військових та правоохоронних органів.

6. Інші підстави для відстрочки

Не підлягають призову під час мобілізації:

6.1 Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення АТО.

До близьких родичів належать чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра військовозобов’язаної особи. При цьому загибла особа повинна бути з числа військовослужбовців або працівників військових формувань, працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, або осіб, які брали участь в АТО у складі добровольчих формувань.

6.2 Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

На відміну від пункту 6.1 ця підстава не містить обмеження щодо наявності у загиблої чи зниклої безвісти особи статусу військовослужбовця, працівника військових формувань, члена добровольчого формування тощо, не вимагає безпосереднього взяття участі у забезпеченні безпеки й оборони та стримуванні збройної агресії.

Отже, право на відстрочку виникає й у випадку загибелі або зникнення безвісти під час воєнного стану родича, який є цивільною особою. Підтвердити право на відстрочку можна документами, що підтверджують родинні зв’язки та факт загибелі чи зникнення безвісти внаслідок зазначених обставин.

Особи, зазначені у пунктах 5.1, 6.1 та 6.2 вище, можуть бути можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації лише за їхньою згодою, тоді як особи, зазначені у пунктах 1.1-1.3, 2.1, 3.1-3.9 — за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Стаття 23 Закону про мобілізацію передбачає, що право на відстрочку можуть мати й інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Читайте також