Майбутнє ринку праці: 13 ключових трендів у 2024 році

Яким буде ринок праці у 2024 році? Щоб дати відповідь на це питання, Work.ua зібрав аналітичні дані, опитав понад 1 000 роботодавців і 1 500 шукачів, отримав коментарі від представників бізнесу.

1. Дефіцит кадрів та шляхи його подолання

На початку повномасштабного вторгнення кількість пропозицій роботи на ринку праці скоротилася у понад 10 разів, натомість конкуренція серед шукачів на одну вакансію зросла у понад 7 разів. Рекрутери отримували десятки відгуків від кандидатів. Уже на початку 2023 року конкуренція наблизилася до звичайних показників та… продовжила зменшуватися.

Унаслідок у 2023 році абсолютна більшість роботодавців зіткнулися із дефіцитом кадрів. Він посилюється нерівномірним відновленням ринку праці як у географічному, так і галузевому вимірі.

Найвищу конкуренцію серед шукачів у 2023 році стабільно спостерігали у Київській, Харківській та Вінницькій областях. Цікаво, що з-поміж лідерів лише у Вінницькій області кількість пропозицій роботи наразі більша, ніж до повномасштабного вторгнення. Натомість найнижчу конкуренцію від місяця до місяця спостерігаємо у Закарпатській, Чернівецькій та Херсонській області.

Як бачимо, з дефіцитом кадрів можуть зіткнутися і роботодавці у прифронтових регіонах, і на заході держави. У перших складнощі з наймом повʼязані з тим, що люди були змушені переїхати у більш безпечні регіони або за кордон. Для інших рекрутинг ускладнюється великою конкуренцією з роботодавцями. Наприклад, у Закарпатській області ринок праці відновився на 167% — роботодавців стало значно більше, ніж до повномасштабного вторгнення, і кандидатів на всіх просто не вистачає.

Диспропорції у 2023 році спостерігали й на рівні сфер бізнесу. Найважче знаходити кандидатів на вакансії у категоріях «Медицина, фармацевтика» та «Робочі спеціальності, виробництво». Адже до рейтингу вакансій із найменшою кількістю відгуків від шукачів регулярно потрапляють посади лікарів (ендоскопіста, гастроентеролога, ендокринолога, лікаря УЗД, педіатра, сімейного лікаря, зубного техніка) та робітничі спеціальності (гірник, бляхар, порізчик, пилорамник, тонувальник, покрівельник).

Власним досвідом подолання дефіциту кадрів поділилася компанія Kernel — один із лідерів агроринку України: «Мобілізація та міграція відчутно вплинули на трудовий ринок агросектору. У регіонах багато механізаторів та працівників виробництва стали до лав ЗСУ. Kernel вжив низку заходів для збалансування нестачі кадрів:

• Ми почали наймати та навчати жінок професій, якими займалися раніше тільки чоловіки. Наприклад, оператор котельні та оператор виробництва.
• Розробили матрицю кваліфікацій, завдяки якій підвищуємо знання наявних працівників у вузьких спеціалізаціях і маємо змогу навчати виробничих професій претендентів безпосередньо на місцях. Так ми змогли розширити коло потенційних кандидатів, що можуть забезпечувати нам закриття вакансій.
• Ще один крок для розв’язання кадрових питань — розвиток корпоративної освіти. Зараз ми закінчуємо набір на третій сезон проєкту Open Agro University, спрямованого на фахову підготовку студентів за 8 основними агро- та виробничими професіями. Це найуспішніший проєкт із залучення молоді за всю історію компанії. У середньому ми працевлаштовуємо на своїх активах близько 25% випускників. Решта молодих фахівців посилюють агроринок, ділячись практичним досвідом, отриманим у нас під час навчання.
• Практикуємо працевлаштування людей без досвіду або з мінімальним досвідом. Дефіцит електриків і слюсарів на ринку змусив нас задуматися про отримання ліцензування для самостійного навчання та випуску спеціалістів на ці позиції.
• Окремо працюємо над проєктом для ветеранів, і не лише наших співробітників. Наша мета — щоб ветерани могли здобути нову професію і соціалізуватися. Окремий напрям у цьому проєкті — працевлаштування людей з інвалідністю», — розповіла Наталія Теряхіна, керівник департаменту персоналу Kernel.

Серед основних причин дефіциту кадрів — сотні тисяч українців були мобілізовані на захист держави, мільйони змушені виїхати за кордон чи стали внутрішньо переміщеними особами. У Мінекономіки заявляють, що така ситуація є найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни.

«Понад 6 мільйонів українців нині за кордоном. Наш найбільший виклик — повернути їх додому. Основні чотири фактори, що впливають на повернення українців: безпека, можливість бути працевлаштованим або мати власний бізнес та розвивати його, можливість навчатись і забезпечення житлом. Ми вже працюємо над реалізацією кожної складової», — зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.

Проте чи вдасться повернути людей додому? Дослідження показують, що за кордоном можуть залишитися понад 3 млн українців.

Ми запитали у роботодавців, чи планують вони розширювати штат працівників у 2024 році. 41% опитаних не планують суттєвих змін. Натомість 55% опитаних планують збільшити кількість співробітників. Лише 4% опитаних прогнозують скорочення штату наступного року.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1292 особи

Також ми поцікавилися у шукачів щодо їхніх карʼєрних планів у наступному році. Левова частка респондентів ще не визначилися, чи будуть змінювати професію або місце роботи у 2024 році. Ще 31% респондентів має намір опанувати нову професію, а 13% — змінити поточне місце роботи. І лише 17% опитаних не планують жодних змін.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1629 осіб

Це свідчить про те, що роботодавцям доведеться вживати заходів не лише для подолання дефіциту кадрів, а й для утримання вже наявних співробітників. Тож ми проаналізували зміну заробітних плат та обсягу бенефітів, які компанії пропонують українцям.

2. Зростання заробітної плати

Підвищення заробітної плати — один з інструментів, які роботодавці використовували для подолання дефіциту кадрів у 2023 році. За даними аналітики Work.ua, цього року середня заробітна плата зросла на 23% — з 15 000 грн у січні до 18 500 грн у листопаді.

Більш як на 50% з січня до листопада 2023 року виросли доходи таких спеціалістів:

• з 11 000 грн до 18 500 грн (+68%) — в укладальника;
• з 20 000 грн до 32 500 грн (+63%) — у медіапродюсера;
• з 9 250 грн до 14 500 грн (+57%) — у мийника;
• з 22 500 грн до 33 750 грн (+50%) — в автослюсаря;
• з 20 000 грн до 30 000 (+50%) — у висотника;
• з 20 000 грн до 30 000 (+50%) — у технолога меблів.

В абсолютних цифрах за даними, вказаними у вакансіях на сайті Work.ua, найбільше зросли доходи у представників таких професій:

• з 56 250 грн до 70 000 грн — у Net-програмістів;
• з 20 000 грн до 32 500 грн — у медіапродюсерів;
• з 22 500 грн до 33 750 грн — в автослюсарів;
• з 20 000 грн до 30 000 грн — у висотників;
• з 30 000 грн до 40 000 грн — у рієлторів.

Ось як змінилися зарплати цих же спеціалістів у ІІІ квартилі (показник, що найчастіше відповідає рівню зарплати спеціаліста вищого рівня):

• з 85 000 грн до 105 000 грн — у Net-програмістів;
• з 25 625 грн до 40 000 грн — у медіапродюсерів;
• з 30 000 грн до 43 750 грн — в автослюсарів;
• з 25 000 грн до 31 250 грн — у висотників;
• з 40 000 грн до 50 000 грн — у рієлторів.

Ми запитали у роботодавців щодо їхніх планів на перегляд зарплат у 2024 році. Зʼясувалося, що 46% респондентів поки не планують переглядати розмір зарплати працівників наступного року. Водночас 30% опитаних закладають у бюджет підвищення оплати праці співробітників до 10%. Зауважимо, що скорочення зарплат прогнозують лише 1% опитаних роботодавців.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяла участь 1021 особа

3. Переосмислення бенефітів: подарунки vs гібридний графік роботи

Винагорода співробітників складається не лише із зарплати. Коли у компанії немає змоги конкурувати за шукача безпосередньо оплатою праці, у гру вступають бенефіти — додаткові переваги, які отримує працівник. Раніше Work.ua запитував у шукачів, які переваги, крім підвищення зарплати, спонукали б їх залишитися у компанії. Серед фаворитів були гібридний формат роботи, компенсація витрат на навчання та хобі, додаткові дні відпустки.

А які плани на бонуси працівникам у роботодавців? Ми запитали, які бенефіти компанії планують надавати співробітникам у 2024 році. Респонденти могли вибрати до 3 варіантів відповіді або вказати свій варіант.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1655 осіб

Серед інших варіантів респонденти вказували такі: корпоративна англійська мова, безоплатні обіди, премії за результатами роботи, надання безкоштовного проживання, корпоративні заняття йогою, корпоративи, компенсація проїзду, навчання домедичної допомоги, відпочинок за кордоном, корпоративний коуч, виїзд на екскурсії, благодійні й святкові заходи, знижки на послуги компанії. Також чимало респондентів відповіли, що не пропонують співробітникам жодних додаткових бонусів.

Щодо планів на наступний рік, то вони здебільшого оптимістичні. Скорочення бонусів для працівників прогнозується лише у 4% компаній, тоді як 24% опитаних закладають у бюджети розширення переліку бенефітів.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяла участь 1071 особа

4. Військовий рекрутинг — нове явище на ринку праці

Повномасштабне вторгнення змушує змінити погляд на залучення людей до служби в армії. Адже велика частина військового підрозділу — це, по суті, цивільні професії: кваліфіковані екскаваторники, водії, дизелісти, діловоди, медики, психологи, бухгалтери, кухарі тощо. Військовий рекрутинг — це про нову модель для формування війська, коли людина сама може обирати, де і ким служити. Тому цей підхід має продовжувати залучати найкращі практики від цивільного рекрутингу. І ми вже маємо змогу бачити перші результати. Позитивний досвід окремих підрозділів, які набирали фахівців через рекрутинг, засвідчує, що цей інструмент працює.

Однією з перших ластівок у цьому напрямку стала рекрутингова кампанія під гаслом «Війську потрібні різні професії», яку оголосила бригада «Азов» у співпраці з креативною агенцією Banda та Work.ua. «Для нас це можливість показати: рекрутинг до війська може відбуватися професійно і цілеспрямовано, а не через вручення повісток на блокпостах», — говорить Артур Міхно, співзасновник та СЕО Work.ua.

Згодом, 20 листопада Міністерство оборони України та Work.ua підписали меморандум про співпрацю в рамках проєкту «Рекрутинг». А вже з 7 грудня шукачі можуть переглянути окрему сторінку, де зібраний перелік підрозділів Сил оборони, які потребують спеціалістів, та всі вакансії цих підрозділів.

Такий підхід дозволяє війську залучати максимально кваліфікованих спеціалістів, а людям — чітко розуміти, в яку частину і на яку військову спеціальність вони йтимуть.

5. Адаптація до потреб ветеранів — нова норма українського суспільства

Як стверджує Міністерство у справах ветеранів, «після завершення війни ми будемо мати близько 5 мільйонів людей, дотичних до ветеранської політики. Це безпосередньо учасники бойових дій». Наше завдання як суспільства — адаптувати середовище до потреб кожної людини, яка є його повноправною частиною. Ви також можете перевірити, наскільки ваша компанія готова брати на роботу ветеранів завдяки чеклісту Work.ua.

«Уже в недалекому майбутньому на ринку праці, напевно, не буде жодної організації, де не працюватимуть ветерани. На ринку є компанії, які вже мають досвід працевлаштування ветеранів, які мають своїх працівників у лавах Сил оборони. А є 65% компаній, які заявляють, що не мають досвіду співпраці з ветеранами. Тому є над чим працювати.

Ми виходимо з принципу, що не лише ветеран має проходити адаптацію повернення до цивільного життя, а ми, суспільство, повинні адаптуватися, щоб зробити повернення ветерана на цивільну роботу максимально комфортним», — підкреслює Анастасія Розлуцька, керівниця проєкту «Назустріч» Work.ua.

Певні позитивні зміни у цьому напрямі вже відбуваються. Зокрема, у 2023 році кількість вакансій для ветеранів збільшилася на 133%.

Запровадження програм адаптації ветеранів — частина HR-стратегії на 2024 рік у великих компаніях. Вероніка Легкова, керівник проєкту з адаптації та розвитку співробітників «А-Банку», поділилася з Work.ua деталями проєкту «Країна ветеранів» та досвідом компанії у працевлаштуванні ветеранів.

«Наразі маємо одного співробітника-ветерана в операційному центрі. Днями буде прийнятий ще один ветеран на високу посаду. Саме проєкт „Країна ветеранів“ і має на меті повний цикл адаптації ветеранів. Це, зокрема, підтримка регулярного зв’язку з мобілізованими колегами — робимо з початку повномасштабного вторгнення. Також це підтримка співробітників, які мають близьких родичів-військових (вже підтримуємо, але поки охопили не всіх колег).

Також у фокусі — реінтеграція ветеранів, а саме:

• Юридична підтримка — отримання документів ветерана, пільг, трудових гарантій тощо.
• Фізична та психологічна реабілітація: коштом банку направлення ветеранів у реабілітаційні центри, санаторії та лікувальні заклади, організація консультацій з психологами.
• Професійна адаптація: допомога з поверненням до роботи, з опануванням нових навичок тим, хто не може або не хоче виконувати попередні обов’язки».

6. Недискримінація за гендером, віком та іншими ознаками

У 2023 році Work.ua неодноразово порушував тему дискримінації у дослідженнях. Зокрема, разом з юристами ми зʼясовували, де проходить межа між дискримінацією та бажаними навичками, досліджували різницю у зарплатних очікуваннях чоловіків та жінок, розбиралися у причинах дискримінації за віком тощо.

Впевнені, що одного дня напишемо про це як про доконаний факт: в Україні немає дискримінації на ринку праці. Але поки що подолання нерівності, зокрема гендерного розриву в оплаті праці — це шлях, який ми маємо пройти. Так, у 2024 році Міноборони визначило як один із пріоритетів розвиток гендерної політики. «Насамперед йдеться про забезпечення належними побутовими умовами жінок в армії, про вдосконалення корпоративної етики у військах та про протидію проявам сексизму. Також важливо забезпечити кар’єрний розвиток жінок в армії, збільшити кількість жінок-командирів», — зазначається у повідомленні.

Не можна ігнорувати й той факт, що війна руйнує уявлення про «жіночу» та «чоловічу» роботу. У листопаді 2023 року The Economist розповів про українських жінок, які працюють на шахті, адже чоловіки-шахтарі були мобілізовані до лав ЗСУ.

7. Ментальне здоровʼя працівників — один з викликів у 2024 році

За оцінками ВООЗ, кожен четвертий українець матиме проблеми з психічним здоров’ям після закінчення війни: від тривог і стресу до важчих станів. Окрім ключової причини стресу в нашому житті — повномасштабного вторгнення — люди відчувають страх за майбутнє. Ця тенденція простежується на рівні міжнародних досліджень. Американський портал Glassdoor у своїх прогнозах на 2024 рік виокремлює страх втрати роботи, що впливатиме на моральний стан працівників.

Work.ua досліджував стан ментального здоровʼя українських працівників. Ми зʼясували, що майже дві третини респондентів відмовили собі у відпочинку у 2023 році. Та навіть ті, хто брав відпустку, почуваються, наче вичавлений лимон. Ідея про те, що «відпочинок не на часі» може зрештою призвести до серйозніших станів, як-от вигорання. Інше дослідження Work.ua показало, що майже половина українців знайомі зі станом вигорання. Причому 90% опитаних ніколи не зверталися по допомогу до керівника чи HR-фахівця, якщо відчували вигорання.

Водночас, суспільний запит на турботу про ментальне здоровʼя зростає. Від початку повномасштабного вторгнення попит на психологів зріс у 3 рази.

Як роботодавці можуть підтримувати ментальне здоровʼя працівників та не допускати вигорання в колективі? Це можуть бути такі заходи: корпоративний психолог, заняття з йоги чи медитацій, регулярні one-to-one зустрічі зі співробітниками, гнучкий графік роботи, культура відпусток у компанії (зокрема, коли керівники заохочують працівників до використання відпусток).

8. Англійська мова — must have у резюме

«Вивчити англійську» — чи не найпопулярніша передноворічна обіцянка. Однак цього року до неї варто поставитися особливо серйозно. Адже представників багатьох професій знання іноземної мови є конкурентною перевагою чи навіть обовʼязковою умовою при працевлаштуванні.

Посилення ролі англійської відбувається навіть на законодавчому рівні. У червні 2023 року президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про надання англійській мові статусу міжнародної. На сьогодні проєкт закону прийнятий за основу та готується до другого читання. У разі його ухвалення обіймати окремі посади можна буде лише після підтвердження рівня володіння англійської. Йдеться, зокрема, про претендентів на посади державних службовців певних категорій, прокурорів, військовослужбовців офіцерського складу тощо.

Кому точно не обійтися без англійської? Work.ua проаналізував вакансії, розміщені наразі на сайті, та зʼясував, що найбільше вакансій, в яких вимагається знання англійської, розміщено у таких категоріях: «IT, комп’ютери, інтернет», «Освіта, наука», «Маркетинг, реклама, PR», «Юриспруденція», «ЗМІ, видавництво, поліграфія».

У розрізі окремих посад, англійську очікують від:

• IT-спеціалістів — програміст, верстальник, вебдизайнер, менеджер проєктів;
• перекладачів та викладачів іноземних мов;
• керівників — фінансовий директор, виконавчий директор;
• маркетологів — копірайтер, SEO-спеціаліст, піарник;
• спеціалістів, що працюють з іноземними субʼєктами чи законодавством — інвестиційний аналітик, менеджер ЗЕД, менеджер з управління екіпажем корабля, податковий консультант.

9. Хочете «увійти в IT» — будьте готові до надвисокої конкуренції

Ще декілька років тому робота у сфері IT видавалася ідеальним сценарієм: можна світчнутися з будь-якої професії в будь-якому віці, спеціальність можна опанувати за декілька місяців, компанії конкурують за фахівців. Проте глобальна рецесія змушує зняти рожеві окуляри. У 2023 році такі техногіганти, як Microsoft, Amazon, Google скоротили тисячі співробітників.

Глобальні процеси не оминули й Україну: опитування Dou показало, що 42% тих, хто зараз працює, бояться втратити роботу. Також у дослідженні йдеться, що за останні 12 місяців 25% айтівців звільнили чи не продовжили контракт.

Усе це породжує рекордну конкуренцію серед IT-спеціалістів. Дослідження Work.ua показало, що кількість відгуків на 1 вакансію у цій категорії у 20-30 разів перевищує середній показник ринку праці. Найбільше шукачів відгукується на професії з начебто низьким порогом входу:

• верстальник (рекорд середньої кількості відгуків на 1 вакансію у 2023 році — 436 відгуків у серпні);
• Front-end програміст (311 відгуків у липні);
• вебдизайнер (165 відгуків у вересні);
• тестувальник (171 відгук у квітні);
• JavaScript-програміст (95 відгуків у листопаді).

Але чи підтверджують такий стан речей самі роботодавці? Своїм баченням майбутнього ринку праці поділилися представники компанії EPAM: «За останні роки ринок змінився, тепер це ринок роботодавця. Сама ж ІТ-галузь знизила оберти. Компанія EPAM не стала винятком: через глобальну рецесію та війну в Україні клієнти обережніше ставляться до розміщення тут своїх проєктів. Це вплинуло на процеси найму — кількість нових фахівців зменшилась. Потребу в талантах ми компенсували завдяки внутрішньому резерву спеціалістів, які тимчасово не залучені до проєктної роботи. Однак існують певні напрямки, де ми продовжуємо залучати кандидатів з ринку, зокрема, це фахівці в галузі SAP, Data Engineering та Multiclouds DevOps. Наступного року ми будемо й надалі балансувати портфель клієнтів, щоб максимально залучити українських інженерів. Загалом суттєвих змін на ринку у 2024 році ми не передбачаємо, дивимося на ситуацію зі стриманим оптимізмом».

10. Штучний інтелект (не) замінить працівників

Дискусія про те, чи зможуть роботи замінити людей на ринку праці, перемістилася з фантастичних фільмів до реального життя. І поки дехто вважає, що штучний інтелект (ШІ) дозволить людям працювати менше та ефективніше, окремим компаніям вдається скорочувати штат і заміняти працівників чат-ботами на основі ШІ.

У цілому ж ставлення до технологій на основі штучного інтелекту неоднозначне як серед шукачів, так і серед роботодавців. Одне з нещодавніх досліджень показало, що 57% українців ставляться до ШІ з пересторогою. Згадаймо також, що у 2023 році компанії по всьому світу обмежували працівників у використанні ChatGPT.

Та чи не найяскравіший кейс із протистояння працівників та машин — кейс Гільдії сценаристів у США. Завдяки страйку у 148 днів сценаристи Голлівуду змогли реалізувати низку вимог, серед яких — контроль за використанням штучного інтелекту.

Можемо стверджувати, що на сьогодні штучний інтелект не замінить більшості професій. Проте люди, що вміють користуватися сучасними технологіями, матимуть перевагу над тими, хто не опанував ШІ. Опитування Work.ua показало, що 33% роботодавців очікують від кандидатів навичок використання ШІ.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1554 особи

Разом з тим у деяких вакансіях, розміщених на Work.ua, роботодавці прямо вказують на заборону використання ШІ. Наприклад, у вакансіях для копірайтерів можна побачити таке: «Тексти з ChatGPT не приймаємо».

Цікаво, що практично кожна десята вакансія на сайті Work.ua написана з використанням штучного інтелекту — роботодавці використовують можливості Системи управління наймом (СУН) Work.ua, зокрема, інтегрований ChatGPT.

11. Повернення до офісів за методом «пирога та батога»

У 2023 році найбільші компанії світу повертали працівників у офіси. При цьому застосовувались різні методи: від обовʼязкового для всіх гібридного формату до надання бонусів співробітникам, які відвідують офіси.

І хоча реалії України геть інакші, ніж у світі, ідея відмови від дистанційної роботи є актуальною. При тому погляди роботодавців та шукачів на це питання кардинально відрізняються.

Ми запитали у роботодавців, чи планують вони повертати до офісів співробітників, які працювали дистанційно. 44% опитаних взагалі не мають у штаті віддалених працівників, тож для них це питання не є актуальним. Ще 18% поки не визначилися зі своїми планами на 2024 рік. 17% вже скасували практику віддаленої роботи. Нарешті 12% опитаних дають свободу дій працівникам: всі охочі й далі зможуть працювати онлайн. Ще 9% респондентів впровадять гібридну зайнятість у 2024 році.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1555 осіб

Разом з тим, українці не вельми хочуть працювати в офісах. Про це свідчить висока конкуренція шукачів за віддалену роботу, яку Work.ua фіксує у щомісячних дослідженнях ринку праці. Роботодавцям, які пропонують дистанційну роботу, вдається отримувати у 5 разів більше відгуків від шукачів, ніж компаніям, які не надають такої можливості.

Тож можливість працювати поза офісом — суттєва перевага для шукачів. Це підтверджує також опитування, яке провів Work.ua. Лише 8% респондентів вибрали б роботу в офісі.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1379 осіб

«Людям комфортно працювати вдома», — погоджуються роботодавці. Про досвід переходу на дистанційний формат ми запитали у компанії EPAM.

«На віддалений формат ми перейшли ще за часів пандемії й сьогодні бачимо, що переважно колеги продовжують працювати з дому, бо їм так комфортніше. Водночас наші офіси — відкриті, вони працюють в робочому режимі, обладнані та забезпечені для різних сценаріїв, зокрема, пов’язаних з безпекою та енергозабезпеченням. Ми бачимо, що ефективність колег не знижується, вона залишається стабільно високою. До речі, саме в цей період минулого року відвідування офісів було максимальне через блекаути, вони були повністю завантажені. Додаткового заохочення чи примусу для відвідування офісів не передбачається — колеги можуть самі обирати зручний формат для роботи», — поділилася Наталія Колядко, директорка з розвитку талантів в EPAM Україна.

Тож у 2024 році надання можливості працювати віддалено стане одним з інструментів для подолання дефіциту кадрів. Зауважимо, що впродовж 2023 року кількість віддалених вакансій на сайті Work.ua зросла на 39%.

А щоб співробітники й самі прагнули ходити в офіс, потрібно інвестувати в комфортне середовище. Своїм досвідом поділилася Анастасія Сидорова, керівниця відділу навчання та розвитку персоналу Dnipro-M:

«Наразі у центральному офісі компанії та філіях формат роботи може відрізнятися від специфіки діяльності, проте понад 80% співробітників працюють в офісі. З початку повномасштабної війни ми починали з цифри 20%, на початку 2023 року цей показник був 50%.

Коли майже всі співробітники працювали віддалено, дуже відчувалось зниження залученості у життя та спільні цілі компанії, продуктивності. Тому ще з березня 2022 ми почали створювати всі умови для безпечної та комфортної роботи в офісі. Зокрема, збільшили пропускну здатність корпоративної розвозки до й з офісу. Також збільшили фінансування елементів турботи про співробітників та покращення умов роботи:

• Оновлення та косметичний ремонт в офісі, більш простора і комфортніша розсадка відділів.
• Смаколики на кухні та тематичний день „сервісності“ для співробітників.
• Тематичні фотозони до різних свят.
• Вечори настільних ігор та інші активності.

Наразі залежно від функції відділу та специфіки роботи надаємо можливість гібридного формату роботи: 1 чи 2 дні на тиждень можна працювати віддалено за необхідністю. Але такі умови обговорюються індивідуально, якщо це потрібно, і тільки тоді, коли співробітник пройшов випробувальний термін та підтвердив свій базовий рівень компетенцій і продуктивності. Саме на рівні політики компанії ми не розглядаємо такий формат як норму».

12. Бренд роботодавця — актив, що допомагає залучити найкращі кадри

HR-бренд — це інструмент, який дозволяє залучати найкращих працівників та досягати бізнес-цілей. Опитування Work.ua показало, що переважна більшість шукачів цікавляться репутацією компанії перед тим, як ухвалити рішення про працевлаштування.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1828 осіб

Інше питання — як будувати бренд роботодавця у 2024 році? Ми запитали про це HRD Work.ua Тетяну Кіпіані.

«Бренд роботодавця — це вже не реклама чи кар’єрний сайт. Не те, що компанії показують на зовні. Це те, що розповідають співробітники, яким досвідом діляться. Бо в часи інформаційного шуму та соціальних мереж люди вірять людям. Тому внутрішній PR, корпоративні програми розвитку, навчання працівників, Wellbeing-програми, сервіси психологічної підтримки й все, що формує ціннісну пропозицію для працівника — це і є справжня рутинна робота над брендом роботодавця.

Повномасштабна війна додає ще практичний патріотизм, реінтеграцію ветеранів та системну роботу з різним досвідом війни співробітників. Зараз роботодавці мають тримати баланс ефективності та людяності, розуміючи цінність людського капіталу для України», — поділилася Тетяна Кіпіані.

13. На ринок праці впливають сезонні чинники

Аналітика Work.ua показала, що у 2023 році зміни на ринку праці відбувалися під впливом сезонних чинників. Наприклад, навесні роботодавці активно шукали садівників та дизайнерів інтерʼєрів. Ближче до літа зріс попит на будівельників, арматурників, монтажників. Напередодні нового навчального сезону роботодавці активізували пошук педагогів. Восени, що вважається «високим сезоном» для бізнесу, зріс попит на маркетологів, піарників, офіс-менеджерів.

Та ж тенденція, імовірно, збережеться у 2024. А це значить, що і роботодавці, і шукачі можуть розраховувати на відносну прогнозованість та стабільність.

А які події найбільш вплинули на ваше професійне життя у 2023 році та що плануєте реалізувати у 2024?